Поривання до волі в поемі «Мойсей»

Поема І. Я. Франка «Мойсей» — це глибокий філософський твір про взаємини вождя і народу у поступі до кращої долі. Час написання — 1905 рік. У Росії почалася революція. Народ піднявся на боротьбу проти гнобителів. В основу написання поеми Франко поклав біблійний сюжет: Мойсей вів єврейський народ до країни, де панувало б добро і щастя.

Письменник замислився над долею свого народу, що схожа на долю єврейського. Українці, маючи свою землю, не мають долі. Вони пригноблені, забиті, покірні. І біль народу став болем його самого:

Невже тобі на таблицях залізних

Записано в сусідів бути гноєм,

Тяглом у поїздах їх бистроїзних!

Він тривожиться також за майбутнє, вірить, що не завжди український народ буде пригнобленим і залежним. Прийде час — і Україна стане самостійною державою. Франко думав: невже народ назавжди приречений на рабство, невже він ніколи не почує щасливих пісень, не зрозуміє радості волі, буде самостійним, невже слава українських героїв марна? Поет вірить у народний рух, у народне повстання. Він твердо переконаний, що немає у світі такої сили, яка б спинила революційний рух народу вперед до перемоги над експлуататорами. В українців немає людини, яка б повела за собою маси. Але вона обов'язково з'явиться. І її віра передасться всьому народові. І якщо вождь утратить віру в праве діло, як у біблійній легенді, то народ не вступиться і буде продовжувати боротьбу за самостійність і волю, щастя і любов. І прийде інший вождь і поведе за собою народ.

Полум'яний патріотизм Франка, палка синівська любов до рідного народу, віра в його майбутнє поєднуються в «Мойсеї». Своїм твором письменник підкреслив, що саме народ є тією вирішальною силою, яка розірве рабські пута і збудує нове життя. Усі сили віддав він справі відродження рідного народу:

Все, що мав у житті, він віддав

Для одної ідеї,

І горів, і яснів, і страждав,

І трудився для неї.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар