«Праця — людини окраса» (за оповіданням «Перший раз») III варіант

З давніх-давен на Україні початок жнив був святом для селян. З одного боку, жнива — це важка праця, але з іншого — зібраний врожай годував родину цілий рік. Тому народ завжди поважав працьовиту людину, а зневажав ледарів.

Героїня оповідання Т. Бордуляка вперше у своєму житті збирається на жнива: «Она мала перший раз в своїм життю йти в поле жати, і вже страх як з великою нетерпеливістю очікувала вона того ранку...» Для Парані початок жнив був не просто святом, адже дівчинка відчувала себе дорослою, а в чотирнадцять років це так важливо: «Відтепер набік ляльки і дитячі забавки, а замість них серп до рук і праця, невсипуща праця так довго, як довго віку на сім світі».

Коли женці прийшли на поле, для Парані настав найвідповідальніший момент. Дівчина мала усім довести, що вміє працювати. І це їй вдалось: «Параня стала завзятущо жати... Що набере жменю стебел, то серпом чах! — і кладе позад себе на сніп...» Цілий день працювала дівчина, не відстаючи від дорослих. Бажання Парані не бути гіршою за старших було зрозумілим, бо повагу оточуючих можна заробити, тільки працюючи. Дійшов час і до відпочинку. Дівчинка втомилась, але втома була приємною, бо сьогодні Параня стала по-справжньому вродливою. Адже врода людська в повній мірі виявляється тільки у праці.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар