Правдивість роману Джека Лондона “Мартін Іден”

Трагедія художника в навколишньому світі - така головна проблема, показана Джеком Лондоном у романі “Мартін Ідеї”. У ньому різко протипоставлені один одному мир американського міщанства, від банкіра до крамаря, і мир людей праці, представлений насамперед самим Мартіном, його друзями, Ліззі Коноллі, учасниками масових сцен роману - безіменними, але важливими героями. Роман Лондона повний контрастів.   Із салону Морзов читач попадає в пральню, де трудився Мартін, або в жалюгідну комірку, де він пише свої перші вірші й оповідання. Ще різкіше соціальні контрасти характерів: як свідчить Лондон, теперішні щирі почуття живуть у середовищі трудового люду - така любов Ліззі до Мартіна, почуття Мартіна до Руфі, його відношення до сестри, дружба старих друзів, спаяних важкою роботою.

А у світі Морзов і Бетлеров почуття виявляються фальшю, готовністю продати себе за славу й багатство. Прикладом цього може послужити відношення Руфі до Мартіна - відомому письменникові, якого гроші й визнання публіки перетворюють для Руфі зі смішного шанувальника в серйозного претендента на її руку.  Велике місце в романі займає проблема нової людини, що йде на зміну людям, чиї душі покалічені миром власницьких відносин. Риси такої нової людини помітні в Мартіні. У його таланті укладене нове сприйняття миру. Мартін породжений і вихований трудовим народом, він несе в собі його мораль, його розуміння дійсності.

Однак доля Мартіна трагічна. Письменникові, що вийшов з робочого стану, нема чим дихати у світі Морзов і Бетлеров. Вони вміють поневолити й підкорити своїм смакам талановитого, хоча й далекого їм художникО. Буржуазне суспільство спочатку отруїло талант Мартіна, а потім привело його до смерті. Але є й інша причина загибелі художника. Вона криється в тім, що Мартін втратив шляхи до народу - туди, звідки він вийшов і де залишилися коріння, що харчують його талант і характер. Він втратив своє середовище перебування. Крім того, сильн і згубним був вплив ідей: вони виховали хворобливий індивідуалізм Мартіна, від якого він уже був не в силах звільнитися.  Роман “Мартін Ідеї” - добуток глибоко реалістичне,   як правдиве оповідання  про долю талановитого письменника, у важкій боротьбі з ворожим йому соціальним ладом саме тому, що він виявився самотній.

Якщо Мартін закохався в Руф з першого погляду, те й вона відразу ж піддалася чарівності його неабиякої особистості.  Юнак розумів, що між ним, простим матросом, і Руф’ю, дівчиною із заможної буржуазної сім’ї, лежить пропасти. Але Мартін твердо вирішив цю прірву переступити. Він завзято займається самоосвітою, перестає брати участь у моряцьких пиятиках, і зрештою, після довгих і завзятих праць, колесо фортуни повертається до Мартіна особою.

Він займається письменницькою роботою, і його добутку поступово починають приносити йому славу й дохід. Здавалося б, тепер він досяг усього, про що тільки міг мріяти. Але душу Мартіна не знаходила ніякого задоволення. Його думки тепер зайняті одним - як зрозуміти все те, що відбулося з ним, що взагалі відбувається в людському житті. Він ніяк не міг собі усвідомити, що змінилося в ньому, чому тепер всі знатні люди хочуть роздобути його до себе на обід. Мартін зрештою дошкуляє, що зміна у відношенні до нього викликана єдиним - підвищенням розміру його банківського рахунку. І, усвідомивши це, він вирішує втекти від такої цивілізації на острів південних морів. Але й на пароплаві, на якому плив Мартін, усі дивилися на нього, як на знаменитість. “Життя стало болісне, як яскраве світло для людини із хворими очима.

Вона блискала перед ним і переливалася всіма квітами веселки, і йому було боляче. Нестерпно боляче”. І десь на океанському просторі Мартін викидається з ілюмінатора каюти в океанську безодню й кінчає всю рахівницю з життям.  Чому ж Мартін Іден добровільно йде з життя в годину свого повного тріумфу? Мартіном рухало почуття любові до жінки, йому здавалося, що Руф відповідає на його почуття взаємністю.

У дійсності ж відношення Руфі до Мартіна ніколи не було однозначним. Вона ніяк не розділяла його прагнень, не розуміла його внутрішньої потреби стати письменником. Але цю різницю в поглядах на навколишнє життя Мартін зрозуміло занадто пізно.  Я думаю, що це визнання і є відповідь на питання, ключ до розуміння джерел його особистої трагедії.  По своїй суті “Мартін Іден” - це роман про долю талановитої людини з народу в соціальних умовах капіталістичного суспільства, людини, що не змогла знайти нових ідеалів у середовищі, у якій кинула його життя, і не знайшов у собі сил стати в ряди тих, хто служить народу.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Вы можете пропустить чтение записи и оставить комментарий. Размещение ссылок запрещено.

Залишити коментар