Проблема сімейного щастя в драмі Г. Ібсена «Ляльковий дім»

Закінчувалося насичене важливими подіями, але загалом досить спокійне XIX століття. Ніби в передчутті майбутніх історичних буревіїв людство переживало соціальні трагедії та морально-етичні потрясіння. Уже ніщо не могло врятувати суспільство від невідворотних випробувань. Людина за цих умов мала не втратити почуття власної гідності, не схилитися перед життєвими обставинами. Але ж чи є взагалі захист від долі, яка вже стоїть на порозі, яка вже постукала у двері?

Над цими та іншими питаннями почав замислюватися норвезький драматург Генрік Ібсен. Цій людині судилося бути останнім представником старої театральної системи. Глядачі його драм бачили в цих творах провість нової сучасної драми. Величезним був вплив драм Ібсена на театральний світ того часу. Наприклад, у Росії на межі століть Ібсен був дуже популярним драматургом. У Московському художньому театрі трупа Віри Комісаржевської поставила кілька його драм.

Драма Генріка Ібсена «Ляльковий дім» поставила перед широким загалом читачів і глядачів нелегкі питання. Драматург був людиною суворої, але щирої вдачі. Його завжди приваблювали відверті, гідні кохання люди, які вміють жертвувати заради інших не тільки своїм добробутом, а й самими собою. Ібсен першим підняв завісу над приватним життям окремої сім’ї. Це довелося зробити задля того, аби розібратися в механізмі подружнього і родинного щастя. Саме від цього, на думку драматурга, залежить доля світу.

Головна героїня «Лялькового дому» Нора бачить сенс свого життя в любові до близьких їй людей, тобто чоловіка та дітей. Жінка щиро вірить, що в її сім’ї панують лад і щастя, адже вона і чоловік по-справжньому кохають одне одного. Є в Нори і власна таємниця. Вісім років тому жінка підробила підпис свого померлого батька, щоб мати можливість позичити грошей у ділка Крогстада. Нора вчинила це заради того, щоб заплатити за лікування свого тяжко хворого чоловіка. Нора нічого не сказала про це в сім’ї. Згодом борг було віддано, а вдячності щасливій жінці було не потрібно. Таємниця Нори залишалася її радістю, доказом вірного кохання. Але біда вже стояла на порозі. Крогстад — людина досить невисоких моральних якостей — починає шантажувати Нору. Його мета — отримати шляхом шантажу видну посаду в банку Торвальда — чоловіка Нори. Лист Крогстада до Торвальда не тільки розкриває давню таємницю, але й з’ясовує, хто є хто. Дізнавшись про борг Нори, чоловік починає непокоїтися, адже за тих часів кожна добропорядна сім’я могла стати приводом для скандалів і пліток. До того ж Торвальд боїться за своє становище в банку. Він уже розмовляє з дружиною немов зі справжньою злочинницею: «О, яке страшне пробудження! Усі оці вісім років... вона, вона, моя радість, моя гордість... була лицемірка, брехлива... гірше... О, яка бездонна прірва бруду, потворності!» Торвальд несамовито бажає зберегти зов-нішню доброчинність. Дружина ніби перестає для нього існувати. Торвальд навіть збирається відсторонити Нору від виховання дітей. Ситуація вирішується доволі просто: зрозумівши, що він зробив непорядний вчинок, Крогстад відмовляється від своїх зазіхань, кажучи, що вже ніщо не загрожує Норі і Торвальду Хельмерам. Торвальд щасливий, але Нора вже не та. Жінка збагнула, що, прагнучи щастя в сімейному житті, вона принесла тяжку жертву: лишилася почуття власної гідності. Нора відчуває себе лялькою в руках чоловіка. Дім, побудований на брехні, не може бути справжнім домом: мов ляльковий будинок, він падає після першого наступу злої долі. Нора збирається піти з дому. На запитання занепокоєного Торвальда, чи повернеться вона, жінка з рішучістю відповідає: «Для цього повинно статися чудо із чудес, щоб співжиття насправді стало шлюбом». Чоловік намагається втримати Нору, нагадуючи про так званий «обов’язок перед чоловіком і дітьми». У відповідь він чує те, на що взагалі не чекав. Нора відповідає, що вона не тільки мати сім’ї, а «передусім людина, так само, як і ти, — або, принаймні, повинна стати людиною».

Своїм твором «Ляльковий дім» Генрік Ібсен зробив кілька важливих драматургічних і соціально-психологічних відкриттів. На протязі XX століття тривала боротьба за повноцінну участь жінки в усіх сферах життя, а європейський театр пішов шляхом, накресленим норвезьким драматургом. А сімейна драма і сьогодні залишається найпопулярнішим літературним жанром.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар