Проблема зради козацької старшини в оповіданні «Над Кодацьким порогом»

Адріан Кащенко — видатний український письменник, знавець славного козацького минулого нашої України. Цій темі автор присвятив чимало цікавих творів. Одним із них є оповідання «Над Кодацьким порогом», у якому змальовується звитяжна боротьба проти польського гніту під проводом козацького отамана Сулими. Твір багатогранний і цікавий, захоплює яскравим зображенням козацьких характерів. Однією з головних проблем, яку підіймає автор у творі, є проблема зради козацькою старшиною свого отамана Івана Сулими.

З молодих років здобув собі повагу та славу серед козаків Іван Сулима: «З Сагайдачним Сулима й Кафу турецьку в Криму здобував, і Трапезунд за Чорним морем аж двічі руйнував, і околиці Царгорода вогнем випалював, а нарешті під Хотином, рятуючи Польщу, бився з турками у великому бойовищі...» Слава про його вчинки рознеслася по всьому світові. За його хоробрість та розум постановили козаки обрати Сулиму кошовим отаманом. Непохитно стояв він на захисті козацької честі та слави. Гнівило його те, що поляки не залишали надії поневолити українців. Адже вони ввели реєстр козаків та почали будувати міцну фортецю над Кодацьким порогом з метою відмежувати Січ від України. Із завзяттям підтримали його козаки. Щоб поповнити свої ряди, учинили вони великий похід узбережжям Чорного моря по татарських містах. Адже там перебувало багато українських невільників, більшість з яких «забули вже про рідну країну й думати». Разом вони зруйнували ляську фортецю і повертались на Україну, аби визволити рідну землю від гнобителів. Злякався великої сили Конецпольський. Лише хитрістю вдалося йому схопити козацького отамана. Підкупив він лестощами й обіцянками реєстрову козацьку старшину, аби вони таємно схопили Сулиму: «...Як зробите мені цю службу, то, не проливаючи крові, добудете собі великі права, а дітям вашим кращу долю». Багато хто не пристав до цих вмовлянь. Але знайшлися зрадники: «Вони пили та їли разом з Сулцмою, а вночі, коли той уже спав, заткнули йому рота, зв'язали руки й одвезли до Конецпольського, а той зразу ж під великою вартою, вирядив його до Варшави». Не дотримався свого слова Конецпольський. Сулиму було страчено.
Через свою зраду довго страждала запродажна старшина, яка нічого не отримала за це. Довго плакали віддані своєму отаманові козаки. Але прийшов час — і всі вони «одностайно стали за права й волю свого народу».

(2)

Адріан Кащенко створив цілу серію історичних творів про національних героїв українського народу, славних лицарів запорозького козацтва. Оповідання «Над Кодацьким порогом» зображує саме одного з таких степових лицарів, славного козака Івана Сулиму, гетьмана нереєстрового Запорозького війська.
З оповідання дізнаємося, що Іван Сулима був людиною чесною, прямою, він дбав про інтереси понёво-леного народу України, намагався здобути йому свободу й відібрані гнобителями права.

На жаль, не всі поділяли погляди гетьмана. І серед козаків знайшлися зрадники, а саме серед реєстрової козацької старшини. Повіривши гетьману польського війська, який обіцяв за вірну службу королю певні права, а також боячись за свої хати та ґрунти, старшина погоджується піти на обман і зраду.

Удавши, ніби вона перейшла на бік запорожців, козацька старшина весь день «пили та їла разом з Сулимою», а вночі, коли той вже спав, зрадники зв'язали йому руки, заткнули рота й одвезли до Конецпольсько-го. А польський гетьман, у свою чергу, не дотримав слова, якого дав старшині щодо повної безпеки Івана Сулими: Конецпольський урочисто дав присягу, «що й волос не спаде з голови Сулими...». Як тільки запорозький гетьман опинився у Варшавській .в'язниці, польське панство почало вимагати від короля смерті славного воїна. Івана Судиму було страчено у Старому Мясті Варшави на майдані.
Проблема зради, яку піднімає автор у творі, на мою думку, не є випадковою. Тим більше, що це історичний факт, який мав місце в минулому. Кожний народ має своїх героїв, але, на жаль, кожний народ має і своїх зрадників. І про це теж треба пам'ятати.

(3)

В оповіданні «Над Кодацьким порогом» Адріан Кащенко з сумом розказав про зраду. Головний герой твору — кошовий отаман Січі Іван Сулима, що був зраджений своїми співвітчизниками.

Іван Сулима надзвичайно мужній і сильний чоловік. Він визволив із турецької неволі полонених і разом з ними вирішив напасти на польське військо, аби Україна стала нарешті вільною країною.

Поляки, які не чекали подібного, зазнали величезних втрат. Перемога була на боці повстанців. Коронний польський гетьман Конецпольський добре розумів, що силою вони війська Сулими не подолають, тоді він вирішив взяти його зрадою.

Хитрий польський гетьман знав: «... що реєстрові козаки сподівалися од польського короля подяки за свою вірну службу під час шведського походу...» Саме тому він зібрав їх старшину у себе й почав дякувати їм за хоробрість і вірніс'гь польській короні. Конецпольський пообіцяв їм більше прав і можливостей, але лише тоді, коли вони видадуть йому Сулиму: «Нащо нам проливати кров свою й запорозьку?... А вам навіщо убивати своїх братів, призвідник же заколоту Сулима. То візьміть його з козацького табору, і все те військо геть розійдеться по хатах...»
Деякий час козацька старшина вагалась, але вони мали землі, надані їм Польщею, і боялися залишитись ні з чину • Конецпольський присягнув, що не зашкодить хороброму воїнові.
Польський гетьман не дотримав слова, адже мужнього запорізького отамана Івана Сулиму присудили до страти. Перед смертю козака охопила страшенна нудьга: «Нудьга з того, що гине він не в бою з ворогами, а через підступи та зраду своїх же братів».
В оповіданні «Над Кодацьким порогом» Кащенко зобразив проблему жахливої зради і палкої відданості рідній Батьківщині.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар