Протест проти пригнічення людини людиною у вірші «Товаришам із тюрми»

Іван Франко — видатний український письменник, поет, філософ, фольклорист, перекладач, публіцист, громадський діяч. Його життя було присвячено українському народові. Твори Франка гострі, актуальні та полум'яні. Ніякі перипетії та труднощі на життєвому шляху поета не змогли завдати шкоди його творчості. Адже знав він і визнання та любов народу, і переслідування та поневіряння. Своє кредо — заклик до стійкості та життєвої наснаги — передає Франко у поезії «Товаришам із тюрми», яка була написана в 1895 році.
Ще не так давно линула звістка про звільнення від кріпацтва по всій Україні. Хвиля волі трохи пізніше докотилася й до Західної України, звідки родом був поет. Радісною звісткою було це для Франка. Адже саме незалежність і волю народу відстоював поет у своїх громадських виступах, статтях і поезіях. За ці волелюбні думки його було покарано й ув'язнено. Тому близькими для нього стали такі ж політичні в'язні, як він сам. До них і звертається автор у своєму вірші:

Обриваються звільна всі пута,
Що в'язали нас з давнім життпєм:
З давніх брудів і думка розкута, —
Ожиємо, брати, ожиєм!
Але образ в'язнів у вірші є алегоричним.-Адже весь український народ був колись у путах панщини. Тепер, після звільнення від панських пут, на нього чекає нове і радісне життя:

Ожиєм новим ми, повнішим
І любов'ю огрітим життєм;
Через хвилі мутні та бурхливі
До щасливих країв попливем.
Довгоочікуваною і радісною є звістка про останній бій за своє щастя. Поет говорить, що не за царів і не за панів буде йти боротьба. І навіть не до Бога треба звертатися, аби просити собі щастя і долі. Лише у братерстві та єднанні сил і сподівань сила народу:

Наша ціль — людське щастя і воля,
Розум владний без віри основ,
І братерство велике, всесвітнє,
Вільна праця і вільна любов!
Вірш передає життєві принципи недоторканності, неповторності й незалежності кожної людської особистості. Автор гнівно заперечує будь-яке пригнічення людини і закликає на боротьбу із життєвою несправедливістю. Він доводить, що лише сильна народна воля та спільний труд можуть привести людство до братерства, злагоди та любові.

(2)

Іван Якович Франко все життя присвятив служінню українському народові. У багатьох своїх творах він засудив існуюче суспільство й виразив революційні настрої та ідеї.
У своїй поезії «Товаришам із тюрми» Франко гнівно заперечує можливість будь-якого пригнічення людини людиною. Видатний поет бачить власне щастя лише у народному задоволенні, його ціль — це вільне й радісне життя для свого народу:
Наша ціль — людське щастя і воля,
Розум владний без віри основ,
І братерство велике, всесвітнє,
Вільна праця і вільна любов!

Іван Якович бачить щасливе майбутнє України лише тоді, коли вона зможе достойно пройти крізь бурхливі «хвилі» нещасть, неволі, обмов. Лише за умови загального народного братерства можна досягти жаданої свободи.
Франко наголошує, що нова нація буде виступати не за тиранів-царів, не за лицемірних священнослужителів, ні за будь-яке насильство над людиною, а за здобуття нової вільної Батьківщини:
Се ж остання війна! Се до бою
Чоловіцтво зі звірством стає.
Се поборює воля неволю,
«Царство Боже» на землю зійде.

Іван Франко глибоко переконаний, що ніякого насильства над людиною не може бути, що ніхто не має права впливати на долю іншої людини і тим більш вирішувати її:
Не від Бога те царство нам спаде,
Не святі його з неба знесуть,
Але власний наш розум посяде,
Сильна воля і спільний наш труд.

У своєму вірші «Товаришам із тюрми» Франко гнівно засудив можливість пригноблення людської гідності й свободи.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар