Протиставлення в думі образів козака і багатого татарина за «Думою про козака Голоту»

Народні думи — найдавніший і найцікавіший жанр народної творчості. Вони несуть пам’ять про великі подвиги народних героїв, їх сміливість і відданість своїй Батьківщині. А таких героїв в України чимало. «Дума про козака Голоту» — захоплююча розповідь про відважного і невловимого козацького ватажка Голоту, який своєю силою і мудрістю здобув собі повагу й славу серед козацької громади.
Дума розпочинається описом зовнішності козака. Це дуже смілива людина, адже він «не боїться ні огня, ні меча, ні третього болота». Він не женеться за багатством і розкошами, одяг має подертий і неприглядний:

Правда, на козакові шати дорогії —
Три семирязі лихії:
Одна недобра, друга негожа,
А третя й на хлів незгожа.
Шапка на ньому — «зверху дірка, травою пошита, вітром підбита, куди віє, туди й повіває...». Голоту хоче спіймати багатий татарин, продати в город Килію і отримати за це «много червоних». Йому дуже кортить похвастатися своєю перемогою перед панами-башами. Життя татарина протиставляється вільному життю Голоти. Він мешкає в багатих шатах, носить дороге плаття, «шлик бархатний» і має дорогого коня. Але жадібність виводить його на шлях загибелі. Герой лише насміхається над ним:

Либонь же ти на розум небагатий:
Ще ти козака у руки не взяв,
А вже за його й гроші пощитав.
Жорстоко розправився Голота із жадібним татарином.
Дума прославляє відвагу козацької громади. Життя серед просторих українських степів виховувало справжніх синів своєї Батьківщини, найголовнішими для яких була воля і честь, а багатство і гроші нічого не важили.

(2)

Мені дуже подобаються українські народні думи. Складені кобзарями, вони завжди містили в собі глибоку мудрість та вражали силою поетичного слова.
Мені б хотілося зупинитися на такій відомій думі, як «Дума про козака Голоту». У першій її частині йде опис самого козака Голоти, опис'його одягу, а також вдачі запорожця:
Ой полем килиїмським,
То шляхом битим ординським,
Ой там гуляє козак Голота,
Не боїться ні огня, ні меча, ні третього болота.
Одяг козака вражає бідністю: на ньому три свити з грубого сукна, але:
Одна недобра, друга негожа,
а третя й на хлів незгожа.
Майже в такому ж стані знаходяться його онучі та шапка-бирка:
...на козакові шапка-бирка,
Зверху дірка.
Травою пошита,
Вітром підбита,
Куди віє, туди й провіває,
Козака молодого прохолоджає.

Але власна зовнішність не дуже хвилює Голоту. Набагато більше турбує козацька честь та власна гідність. Саме вони, а не якісь матеріальні блага, у нього на першому місці.
Зовсім протилежно образу славного козака Голоти змальовано в думі багатого татарина. Татарин живе у місті Килії, мешкає у багатих, розкішних покоях.
Але татарин невдоволений тим, що має. Він мріє взяти у полон завзятого козака, аби згодом продати його на ринку невільників і отримати купу грошей:
Я його хочу живцем у руки взяти
Да в город Килію Запродати,
Іще ж ним перед великими панами-башами вихваляти,
За його много червоних не лічачи набрати,
Дорогії сукна не мірячи пощитати.

У цьому бажанні татарина розкривається його вдача. Яскраво бачимо, що це людина жорстока, жадібна, підступна. Лише заради власної наживи татарин ладен знівечити людське життя. Але не судилося здійснитися бридким намірам. Коли він зустрівся віч-на-віч з Голотою, то зрозумів, що сили їхні не рівні.
...Без міри пороху підсипає,
Татарину гостинця в груди посилає...
Коли ж вгледиться, аж у його й духу немає.
У думі надзвичайно майстерно викриваються вади багатого татарина й уславлюються козацька сміливість й шляхетність.

(3)

Український народ за свою історію створив багато талановитих дум. Серед них одна з найцікавіших з них — «Дума про козака Голоту».
У ній ми бачимо козака, що об’їжджає українські кордони. Він,пильно стежить за ворожим татарським містом Килія. Ми одразу відчуваємо, що це сильний, мужній, незламний чоловік, який нічого на цьому світі не боїться. Одне погано — вдягнутий він дуже убого:
Три семирязі лихії: одна недобра, друга негожа,-
А третя й На хлів незгожа.
А ще, правда, на козакові постоли в’язові....
...Правда, на козакові шапка-бирка — зверху дірка...

Аж раптом він зустрівся з багатим татарином «сі-дим, бородатим». Він у гарних чоботях, дорогому платті, шапці, одним словом, повна протилежність простому козаку. Крім того, татарин — похилого віку, а Голота — молодий чоловік, повний життєвих сил.
Але не лише в цьому їх відмінність. Народ протиставляє козацьку прямоту, відвертість і татарську підступність, жадобу. Ми чуємо, що Голота розмовляє, жартуючи. У нього мова дотепна, з гумором, а татарин, навпаки, лицемірний і підступний:
Ой, татарине, ой сідий же ти, бородатий!
Либонь же ти на розум небагатий:
Ще ти козака у руки не взяв,
А вже за його гроші пощитав.

Не випадковим є прізвисько сміливого козака. Адже «голота» походить від слова «голий», тобто той, що нічого не має. Саме такі чоловіки й були мужніми захисниками нашої Вітчизни.
Звичайно, що козак вийшов переможцем, побивши старого, заможного татарина. Інакше й не могло бути:
Дай же, Боже, щоб козаки пили та гуляли,
Хорошії мислі мали...
І неприятеля під нозі топтали!

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар