Робота над твором В. Дрозда «Ирій» (1974)

3.1. Виразне читання та переказування найвагоміших епізодів твору.

3.2. Тема: Розповідь про життя людей сучасного колгоспного села, їх турботи й прагнення у перші повоєнні роки.

3.3. Ідея: Возвеличення молодої людини (Михайло Решето), яка перемагає в боротьбі з міщанськими пережитками.

3.4. Основна думка: В житті кожної людини є вічне і швидкоплинне.

3.5. Жанр: Весела, іронічно-химерна повість. Ця повість поетична й сатирична, вона весела й подекуди сумна.

3.6. Особливості твору:

А) письменник кладе в основу твору не казку, не легенду, тради

ційний — всесвітньо знаний український гумор, власне, один

його найдавніший і найменш нині розширених жанрів — не

билицю, нісенітницю.

Б) В. Дрозд сміливо з'єднує химернії давньої народної небилиці із

не менш щедрим внутрішнім світом нашого сучасного підлітка.

3.7. Сюжет.

У творі переконливо замальовується становлення характеру підлітка на початку п'ятдесятих років. Оптимістичний пафос її — в боротьбі найчесніших громадян, трудівників повоєнної відбудованої пори з силами, що прагнули нажитися на тимчасових труднощах, на горі народному, вдовольняючи свої куці обивательські інстинкти. Ідейно-художня концепція повісті саме в тому і полягає, що підліток Михайло Решето, який втратив на війні батька, живе на материні нелегкі трудодні, усім єством своєї чистої душі воює за людяність, за добро й красу, за те, що ми називаємо високими ідеалами, воює супроти потвор, породжених міщанством.

У цій боротьбі М. Решето не самостійний. На його боці — правда нашого нового життя, правда наших ідей, глибоко, з молоком матері,

З першим друкованим словом, з першим напутнім словом учителя засвоєна підлітком. На його боці — народжені нашим прекрасним часом нові люди сучасної епохи Паровозники. Образ Паравозників, батька і сина, образ який мов променем проймає увесь твір, надаючи йому особливої суспільної ваги. Образ Паровозника западає в душу, запам'ятовується. «Ступав він повільно, натруджено, трохи розвалькувато, наче пакульські чоловіки, коли вертали з косовиці, а мене не полишало відчуття, що це не Паравозник іде, а самі Соснові, Піщані, Рибальські, Зелені, Радульські, Пакульські вулиці й вулички пливуть навстріч йому і розступаються, як вода перед кораблем...» Виразно і точно сказано. Місію оновлення суспільства, формування Людини взяло на себе наше славне робітництво.

Головний герой повісті — Михайло Решето належить до тих хлопчаків, які горобця можуть назвати дрофичем, а курку — страусом їхня уява щедра від природи Від колискової.

Герой народних нісенітниць, людина весела і вдатлива, яка нагадує дечим барона Мюнхаузена, уміє витягти себе за чуба з болота, спуститися з неба, доточуючи вірьовку, на якій висить, уривками тої ж таки вірьовки, він спромагається на багато див, матір'ю яких є напрочуд плідна, розкута народна фантазія.

3.8. Композиція.

Твір складається з восьми частин:

• «Зелена корова Манька»;

• «Вечірня прогулянка по Ирію»;

• «Солом'янини»;

• «Винарія дядька Дениса»;

• «Чудище Собанеревої гори»;

• «Любовна драма Михайла Решета»;

• «Перелітні птахи»;

• «Наукова експедиція на Кукуріківщину».

Експозиція: Знайомство з головним героєм твору Михайлом Реше-тилом; його матір'ю, родичами.

Зав'язка: «відліт» Михайла в Ирій.

Кульмінація: Рішення хлопця вирушити в експедицію аби не відступати перед труднощами, довести собі, що він — людина; виконати наказ матері — знайти справжню батьківську могилу.

Розв'язка: Вирушення експедиції у подорож на Кукуріківщину.

3.9. Особливості назви твору.

Пакульський хлопець Михайло Решетило відлітає в Ирій (Прієм називається перша зупинка «відльоту» автобіографічного героя, містечко, куди його, підлітка, забирають дядько та тітка закінчувати школу).

Пакуль — місце, звідки бере початок і де завершується містерія людського життя Дроздового героя.

3.10. Опрацювання ідейно-художнього змісту твору. Фронтальне опитування.

3.10.1. «Зелена корова Манька».

• Яким у творі зображений дядько Денис? («...Ласкаво погладжуючи Барилкувате черево в якім тільки-но зникла третя сковорода яєчні І відро густочервоного, як буряковий сік, морсу, що у восьме, дев'яте І десяте я неодмінно ходитиму до міської школи і він зробить з мене Людину...»)

• Що було характерним для матері Михайла («...Мала єдину слаБість — різала кожному у вічі щиру правдоньку, мовила од мисника, Вимахуючи правицею, наче рубала тупою сапкою осот на городі...»)

• Про що вона мріяла? («...аби Михаль не крутив волам хвости») Поясніть висловлювання жінки.
• За що мати Михайла дорікала тітці Дорі? («Сестрина скнарість — вдячна тема для материних примовлянь. Побазарювавши в місті, мати виходила на колодки і доскіпливо перелічувала, що відвезла сеСтрі на гостинець і чим оддячила Дора: зворушена власною щедрістю, мати приголомшувала бабів мішками картоплі, капусти полови Рукавичками ману, квасолі, сушні та крохмалю... А від сестри маю Отакенну дулю...»)

• Яким чином дядько Денис допомагав матері героя повісті? («Дядько Денис у материних примовляннях уособлював саму доброту, бо згляНувся на її вдовину долю і не відмовляв викосити латку луг, накоПати торфу на болоті, поставити плетінь довкола городу чи приВезти ломаччя з лісу...»)

• Як реагувала тітка Дора на плітки матері Михайла стосовно себе? («..на що тітка розпалювалася, махала білим ридикюлем і перелічувала Майже нові хустки, кофти і Денисові штани, що їх віддала невдячній Кабульській хводі, банки варення, компотів, булки, оселедці, цукор, Що пливли з її щедрих рук у Пакуль, до невдячного рота отої, мовляв, Тринькачки, яка не знає ціни заробленій копійці, якій здається, що В місті гроші самостійно ростуть, наче під її плотом лободи...»)

• Що подобалося Михайлу в тітці Дорі? («...Відколи вона торгувала, Не переводилися солодощі. Найчастіше вона пригощала какао з молоКом та цукристими рогаликами, що похрустували на зубах, і місто Мого раннього дитинства мало смак звареного на молоці какао...»)

• Чим був Пакуль для героя твору? («Пакуль — тільки передпокій Твого справжнього буття, випробовування, прелюдія, навіть не пеРеднє слово, а лише епіграф заповітної книги, написати яку сповнене Палке твоє серце...»)

• Яким вважав життя Михайло у свої юнацькі роки? («Моє життя В ці роки — саме чекання, передчуття празника, невимовного преКрасного й ідеально чистого...»)

• Як сприйняла інформацію Параска про те, що її син буде навчатися у місті?

• Опишіть зовнішність директора сільської школи, застосовуючи текст твору. («...Сидів директор з одутлуватим фіолетовим обличЧям, лагідними благодушними очима і родимкою на пухлій щоці...») Про що вона свідчить?

• Чим пояснив хлопець директору школи про свій від'їзд до Ирію? («Поки що я потрібен Ирію, на берегах Неволі та Живця. А завтра... Завтра нові світлі обрії переді мною. Людям мого — акторського — фаху Не випадає глибоко вкорінюватися. Народ прагне нашого живого слова, А мистецтво — це щоденна самопожертва. Снідаєш у Москві, обідаєш У Києві, а вечеря на тебе жде в Одесі. І так — усе життя...»)

• Чому найперше для Михайла театр, а не література? («Наше красНе письменство успішно розвивається, а театр поки що, відстає від Життя. Народ кличе на сцену. І я йду»),

• Чого мав набути хлопець у майбутньому у театральній діяльності? («Історія світового театру не знає великих акторів без глибокої Внутрішньої культури. її ще мушу набути...»)

• Про що мріяв Решето, коли потрапив у місто? («В моїх очах меРехтіли вогні великого міста, величезні афіші про виставу з учасТю Михайла Ирія (бо що таке — Решето?) Майдан перед театром запруджено людом, поклонники і поклонниці з квітами, відчай в очах тих, кому не поталанило з квитком...»)

• Чим пояснити, що найяскравіші дитячі спогади хлопця пов'язані з Ирієм? («...Коли в місті і вибухали німецькі авіабомби і ночами над Ним червоніли пожежі, ми жили на краю Пакуля, і повз нашу хату йшли І йшли чорні з облич, обездолені ирійці,...уже по визволенню я раптово Захворів і в безпам'ятстві помирав на печі, біля холодного комина»)

• У чому виявлялися гуманні прагнення Михайла стосовно зароблених ним грошей у театральній діяльності? («...Зароблені ж талаНовитим лицедійством на сцені світових театрів гроші висилатиму Пакульскій бібліотеці,...заасфальтує дорогу від Пакуля до Ирію, доРогу, де щовесни і щоосені тонуть у безодній грязюці машини, підводи Й люди...»)

• Чим була стурбована Параска щодо свого сина? («Щодо з ним ото з весни було лучилося, аж досі мені страшно: і увечері при каганці Пише, і вранці, до корів, пише, і вдень свиню на вигін вижене сяде Під коморою й пише... А я ви думає, чи йому від тих книг у голові не повредило?»)

• Як дядько Денис ставився до тих, хто пише вірш? («Для віршів Великого ума не треба, це не річний фінансовий звіт водо контори, Де за кожного цифрочкою — велика вода. Для хлопця, якому самоТужки у люди вибивалися, це непутяще заняття. Хоч і є люди, які З віршів чималий знак мають...»)

• Чому для Михайла Пакуль — це названа минувшина, вчорашній день?

• Яке «горе» сталося у Пакулі відтоді, коли у родині героя з'явилася Манька? («Ми поставили Маньку на призьбі, а двір я заповзявся Осушити, прокопавши канаву з-під тину на городець. Городець поСмачило гноївкою, і влітку картопляним бадилля викохалися навдиВовижу. Але на картоплю напав немилосердний колорадський жук. Люди в селі плітку вали, що колорадського жука наслала на Пакуль Корова Манька, бо вона — відьма...»)

• Що трапилося з коровою на болоті?

• Чому пакульці вирішили прирізати Маньку?

• Яким чином корова спромоглася визволитися з болотного багна? («...Манька що є сили замахала мальованими крильми. РозбризкуюЧи увсібіч твань, і під наші підбадьорюючі звуки спровокла вибилася З грязі...»)

• У чому виявилася любов героя до корови? («...Я ступив до тину, Почухав Маньці за зеленим вухом і поцілував її в мокру прохолодну Морду...»)

• Як склалася подальша доля корови?

3.10.2. «Вечірня прогулянка по Ирію».

• Якою у творі зображено країну Ирій? («Ирій — це казкова країна, Де ніколи не буває зими, де сонце днює і ночує на ясно-зелених паГорбах...»;

• «Ирій — це край, звідки дме теплий вітер, приносить відлигу у найлютіші морози»;

• «Ирій — це країна морозива в крихких хрустлитвих відерцях...»;

• «Ирій — це країна, звідки кінщик привозить щотижня нові кінофільми, а бібліотекар — книги і де ці кінофільми знімаються, а книги пишуть та друкуються незбагнене розумними й освіченими людьми»;

• «Ирій» — це країна, де існує насправжки те ідеально прекрасне життя;

• «Ирій» — це країна твого майбутнього»)

• Що побачив герой у новій для нього школі, підійшовши до неї? («Радісно та щасливо, як і належало справжньому школяреві, ступив я по викладених плитками шоколаду хідниках до своєї нової школи. Шоколад, розімлілий під гарячим серпневим сонцем, м'яко пружинив...»)

• На що збирався закцентувати увагу Михайло при зустрічі з директором нової школи? («...Я прославлю вашу школу, тобто вже Нашу, коли стану великим актором, я запрошу вас на свою прем'єру, І взагалі, я люблю вас і нашу школу, що гойдається наче човен, на Асфальтовому плесі...»)

• Чим хлопець намагався прославити школу? {«Я зберу металобрухт з усіє Кукуріківщини, і школа обов'язково займе перше місце в Ирії, я вже нагледів аж три іржав німецькі танки, що слугують кукуріківським псам за буди, а на дулах їхніх гармат жінки сушать білизну, а на гусеницях сіють цибулю, що виростає геть синя...»)

• Яку допомогу пообіцяв надавати Михайло ирійцям?(«Яноситиму моЛоко для пенсійних бабусь, доглядатиму хворих, читатиму сліпим книГи, гратиму з малюками в дитячих садках, малюватиму плакати для Шкільних вечорів і парадів, чергуватиму в шкільному буфеті, копатиму Картоплю на шкільному городі або садитиму дерева,— це я добре вмію, коситиму траву в шкільному саду, згрібатиму з машини біля кочегарки Вугілля, забувши на мент про своє високе покликання актора...»)

• Чого боявся герой повісті? {«...Закохатися, бо досі кожна закохаНість коштувала мені великих страждань...»)

• Як учні охарактеризували написання віршів Михайлом? {«...Де я беру слова: мовляв, одне з тої книги, друге з тої, та й в'яже, наче у вінки цибулю...»)

• У кого був закоханий хлопець? {а) Вчительку із сусідніх Шепта-Ків»; б) «дочку голови пакульського колгоспу»)

• Яким чином відбувся першовересневий захід у новій для Михайла школі?

• Чим був здивований герой повісті, потрапивши до 9-А класу? {«...Та й остовпів з подиву: їх тут десятків зо два, дівчат з першо-вересневого календарного листочка — у шкільних формах, з комсомольськими значками на білих, старанно випрасуваних фартушках, в окулярах, крізь які світили сині (під колір блакитних кісників) Строгомудрі очі споконвічних відмінниць...»)
• Що саме вразило хлопця у зовнішності Якова Паровозика? {«...Натоптаний, трохи не до паркетного блиску хідник дядько Яків, на прізвисько Паровозик. Був він у темній залізничній формі із срібними крильцями на одворотах, рукавах та окіллі картуза, в накинутій наопаш коричневій шкірянці, а в руках — фарбована колись у синє, линяла й саму солена дерев'яна скринька. Ступав він повільно, натруджено, трохи розвалькувато. Наче пакульські чоловіки, коли вертали з косовиці...»)

• Чому Микола Капель дудка вирішив працювати у торгівлі? {«...В торгівлі не пропадеш. Усе дістати можна. І бляхи на хату,

Що досі он під соломою. Та й пам'ять у мене така, торгівельна. ЦіНи навпросонь пам'ятаю. Оці твої парусові — тридцять сім сорок, Картуз — двадцять один вісімдесят...»)

• Що придбала мати для Михайла на аванс, який повернув дід Єврась за корову Маньку? {«...Мати на радощах купила мені лижного костюма Та грубошкірі шкарбани з блискучими металевими бляхами — їх поцінНо продавав на базарі між: возів хлопчик... Ботики, завеликі для моєї Ноги, мати купила на виріст, проводжаючи матір за місто, я наскуб Зі скирти та упихнув у шкарбани возів зо два житньої соломи...»)

• Які обіцянки надав син матері, перед від'їздом до Ирію? {«... обіЦяю бути і слухняним, і старанним, обіцяючись шануватися в тітки з дядьком, не гризти прочотних книжок, не бити байдики, не тиНятися по вулицях...»)

• Яким чином проводив своє буденне життя Андрій Гнида? {«Гнида Не визнавав ані корівника, ані поросяти, тримав у сінцях табун куРей, які неслися по сім разів на день, щонеділі носив на базар яйця, А спродавшись, впивався до зелених чортиків. Пакульці теревенили, Що у його голові від пиятики давно горобці цвірінькають...»)

• Для чого дядько Денис та тітка Дора з такою наполегливістю намагалися спіймати газету?

• Яке значення мав останній, лотерейний квиток, що його купила тітка Дора? {«А вона в ощадкасі, ще мені каже: «Візьмете останню?» А вона те не знала, що остання — щаслива, це мені циганка, в якої я торік ворожила: бери останню, останнє — виграшна. Я кажу: "Та візьму... І ніби неохоче..."»)

• Як Михайло висловився щодо тітки, роздратованої через її програш у лотерею? {«Не в грошах щастя... А щоб по правді жити... Роботу свою любити, добрим до людей бути, бо за добро добром і віддячують, а за зло — злом...Тепер ще воно, мо', й так гроші інколи потрібні, але й тепер гроші — не головне в житті. Головне — чиста совість і щоб роботу любили...»)

• Через що тітка Дора дорікала матері хлопця за його справедливу думку стосовно грошей? {«Коли такий розумний, діждешся ранКу — бери ноги на плечі й шкандибай на Пакуль свою матінку вчить, Як по правді жити. Вона в тебе на язик метка, що в хаті й миші Давно з голоду виздихали...»)

• Яку думку висловила тітка Дора щодо власних життєвих прагнень? {«А за чиї гроші я місила грязюку між: Шептаками і Пакулем, за чиї Гріхи од вовчого виття на верби тікала, за чиї гріхи біля каганця Над книгами ночі просиджувала? Тепер іду з ридикюлем по базару, А ті, що тоді на кпин брали баби бабами, затушкані, в пакульському Багні по коліна...»)

• В чому виявилася любов Михайла до читання книжок? («Я читав Усюди — за обіднім столом, по дорозі до школи, на уроках під партою, Навіть на уроках фізкультури, на багатокілометрових дистанціях і, Звичайно, за піччю, блимаючи під рядном кишеньковим ліхтариком, коли тітка Дора, повернувшись з пивниці, задля економії сердито Клацала вимикачем...»)

• Уявляючи битву за золото, Михайло у разі перемоги, як витратить здобутий скарб? {«Золото й коштовності я подарю державі, а собі Залишу на денці скрині, і то не для себе, а щоб поїхати в Пакуль і скаЗати пакульцям: ось золото, збудуйте дорогу з Ирію в Пакуль...»)

• Для чого, на ваш погляд, Михайло прагнув прокласти дорогу з Ирію в Пакуль? Наведіть переконливі аргументи.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар