Роксолана — султанша-українка (за романом «Роксолана»)

Серед небагатьох жінок, яким доводилося керувати великою державою, та ще й у мусульманському світі, є й усім нам відома Роксолана. Життєвий шлях цієї непересічної жінки взагалі здається фантастичним, їй удалося наперекір жорстким заборонам мусульманства потрапити до гарему турецького султана Сулеймана, стати його улюбленою дружиною, а потім і султаншею й без малого на сорок років зробитися фактичною правителькою могутньої Османської імперії. Її ім'я було Анастасія Лісовська, і родом вона була з Рогатина. Тепер її знають як Роксолану, що в перекладі з турецької означає «жінка з Русі».

У давні часи безкраї простори України постійно зазнавали нападів іноземних загарбників. Вороги руйнували міста й села, забирали в полон тисячі українців та українок, продавали невільників у тяжке рабство. Саме тоді було взято бранкою юну русинку Настю Лісовську, дочку священника.

Майбутня володарка могутньої імперії йшла на чужину дорогою туги та сліз, як усі інші бранки. Павло Загребельний пише: «Вона йшла, бездомна сирота, нещасна бранка, продана й проклята, під чужим небом, безжальним і блідим». Дівчині згадувалася болюча втрата рідної неньки, згадався старий батько в палаючому Рогатині. Її думки линули на Україну, і смертельний сум охоплював душу. Попереду була найчорніша й найстрашніша невідомість.

Настя Лісовська була дівчиною, в крові якої поєдналися батькова несамовитість і материн легкий норов. На щастя, Настя була щедро обдарована волею до життя, але відчувала себе в Стамбулі якось безпритульно.

Опинившись у гаремі, Настя тяжко страждала, але своїх справжніх почуттів намагалася не виявляти. Дівчина веселилася, як могла: співала, танцювала, сміялася. Вона мала недоброзичливців, але проти цих людей у Насті була сильна зброя — сміх, жарти, пустощі. Настя чудово розуміла, що це викликає в людей прихильність, а злим відповідають злістю. Діставши ще в Рогатині непогану освіту, дівчина поповнювала свій інтелектуальний багаж читанням книжок із султанської книгозбірні, вивчила кілька іноземних мов.

Коли Роксолана стала султаншею, вона нажила собі лютих ворогів — матір падишаха та його колишніх улюблених жінок. Однак Роксолані вдалося подолати всі перешкоди. Вона була однією з самих освідчених жінок у світі і відіграла значну роль у політичному житті імперії. Усім здавалася незрозумілою її влада над чоловіком-падишахом, та тут усе було просто. Сулейман цінував у ній насамперед «мислячу людину, яка дорівнювала йому впертістю розуму й жадобою знань, а волею й характером, мужністю й обдарованістю душі значно перевершувала».

Не сподіваючись більше побачити рідну землю, султанша весь час намагалася полегшити долю українського народу. І це їй вдалося: майже півстоліття наш

народ не знав турецького лиха. Саме тоді розквітла торгівля, з'явилися нові міста й села, відбудувалися зруйновані храми.

«Роксолана» Павла Загребельного — художньо довершений багатоплановий твір. Перед читачем постає драматична доля простої освіченої української дівчини, яка здобула найвищу владу в чужоземній країні. Роман спонукає нас замислитися над тим, що навіть за найскладніших умов треба лишатися особистістю, берегти почуття власної гідності, а головне — ніколи не забувати рідний народ і Батьківщину.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар