Роль описів природи в розкритті внутрішнього стану героя (за поемою «Прометей»)

А. Малишко — великий український поет. Багато його віршів вражають своєю пісенністю та ліричністю. У роки Великої Вітчизняної війни поет не кидав писати. З-під його пера виходили твори небаченої сили. Героями його ставали живі люди, що віддавали своє життя за Вітчизну.

Безіменному герою зі Смоленщини А. Малишко присвятив одну зі своїх найкращих поем — «Прометей». В основі твору лежать реальні події війни, а подвиг бійця порівнюється з подвигом міфічного героя Прометея. Велику роль у розкритті внутрішнього стану юнака відіграють описи природи та ліричні відступи, тому вони займають значне місце в композиції поеми. Твір починається з літнього пейзажу, що дає нам відчуття краси мирного життя. Автор майстерно підібрав виразні художні деталі: «зелена круча», «кавуни лежать поснулі», «в артілях виспіли жнива». Але мирний пейзаж поступово змінюється іншим. Ми бачимо чорний дуб на чорній кручі. Він — свідок війни. Так йде паралель між миром та війною, життям та смертю. А. Малишко персоніфікує природу. Навіть «дві обірвані ворітні» шепочуть юнакові, порхають прийти до них «після жнив»:

... Ми так відчинимось широко,

Щоб ти й сучечка не вчепив!.. —

розуміють, що він йде на смерть

Щоб показати закоханість хлопця у свій рідний край, ніжність його душі, автор малює поетичну картину Смоленщини:

І ти Смоленщини поля

Згадав обкошені. Рілля

Біліє в бабинім тім літі...

І пейзажні картини, і ліричні відступи підпорядковуються єдиній меті — показати мужність молодого героя, красу його душі. І це автору вдається.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар