Сатиричний образ Герасима Калитки в комедії «Сто тисяч»

Одною з найкращих п'єс Івана Карпенка-Карого є комедія «Сто тисяч». У цьому творі письменник почав розробляти сатиричний образ сільського багатія, життя якого підпорядковано єдиній меті — збагаченню. Таким персонажем у драмі «Сто тисяч» є Герасим Калитка.

Дружина Івана Карпенка-Карого Софія Тобілевич згадувала, що малювати образ головного героя цієї п'єси драматургу^було з кого, бо внаслідок збідніння панів-поміщиків на селі в ті часи з'явилося чимало нових багатіїв, здебільшого з селянських верств. Часто такими багатіями ставали вчорашні лихварі.
Герасим Калитка має в житті одну мету — розбагатіти, хоча він далеко не бідний селянин. Маючи вже достатньо землі, велике господарство, він продовжує скуповувати землю, або в селян, що розорилися, або в поміщиків, які з тих чи інших причин змушені продавати свої маєтки. Увесь смисл життя героя комедії, усі його думки й енергія спрямовані на придбання землі, бо земля — то гроші. Ось як він каже: « Ох, земелько, свята земелько — Божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки... Приобрітав би тебе без ліку... Глянеш навколо — усе твоє: там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колоситься жито: і все то гроші, гроші, гроші...».

Маючи величезне господарство, яке тримається на плечах наймитів, Калитка жаліє для наймитів зайвого шматка хліба. Більше того, він не дозволяє запрягти коней, щоб відвезти свою дружину до церкви, що знаходиться за три версти, бо «скотина гроші коштує », бо це «не по-Божому і не по-хазяйськи». Така філософія Герасима Калитки проявляється в усьому його житті. На зауваження своєї дружини, що їй треба невістка хазяйновита і добра, як наймичка Мотря, яка може і хліб добрий спекти, і смачний борщ зварити, до того ж їх єдиний син хоче одружитися з нею, Калитка каже: «Не треба мені ні доброго хліба, ні доброго борщу, бо чим краще спече, а смачніше зваре, тим більше робітники з'їдять... мені треба невістку з приданим, з грішми». Так, Герасиму краще недоїсти і недопити, аби більше грошей було. І почуття єдиного сина його аж ніяк не хвилюють.

Змальовуючи образ Калитки, драматург у сатиричному плані показав, як Герасим, ідучи заради наживи на злочин, вдаючись до махінацій, вербує до себе в помічники самого Бога: ходить до церкви, молиться, б'є численні поклони і обіцяє Всевишньому винагороду, якщо той допоможе йому закінчити благополучно його неправедні діла.
П'єса Івана Карпєнка-Карого «Сто тисяч» належить до кращих сатиричних комедій українського драматурга, а реалістичний образ Герасима Калитки є значним кроком митця на шляху його творчого зростання.

(2)

Відомий український драматург Іван Карпенко-Карий написав чудову комедію «Сто тисяч» . У цьому творі зображений головний герой Герасим Калитка, для якого основним змістом життя є збагачення. Кожним своїм словом, кожною дією Герасим показує своє прагнення до збагачення.
Він навіть розучився спілкуватися по-людськи зі своєю дружиною Параскою, а також з друзями. Ще в молоді роки Герасим бив свою жінку, вона «з синяків не виходила». А працювати її змушував нарівні з наймитами. На прбхання кума Савки позичити йому гроші, Герасим берез нього п'ять відсотків і запродаж-ню на волів.

Головне, що непокоїть Калитку, що у сусіда Жолудя землі більше, ніж у нього, а також більше овець та свиней, а значить, і грошей більше. Тому не спиться і нё їсться Герасиму.

Ще непокоїть його інший сусід, панок Смоквинов, який продає свій маєток. Відсутність потрібної кількості грошей штовхає Герасима на шахрайські махінації. Але такі вчинки до добра не доводять. Калитку довели до зашморгу. Він не міг пережити, що втратив три тисячі. Пішовши шахрайським шляхом, Калитка сам був обдурений. Заради збагачення Герасим вирішив підсунути Смоквииову фальшиві гроші. Але доля розпорядилася інакше: йому самому замість фальшивих грошей підсунули звичайнісінький папір.

Цією п'єсою Іван Карпенко-Карий закликає нас не опускатися до рівня Герасима Калитки, не втрачати людську подобу. І, кажучи вустами героя п'єси Савки, ніколи у світі не бажати більше грошей, ніж Бог дає.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар