Шахтарська праця, оспівана в поезіях В. Сосюри

Володимир Сосюра — справжній син шахтарської Донеччини. Своє дитинство він провів серед шахтарів. Через бідність своєї родини був змушений з дванадцяти років працювати на шахті. Але судилося, щоб серед вугільного пилу народилася зірка великого поетичного таланту, справжнього співця простих працівників і донецьких териконів. Коли ми ознайомилися із творами поета, присвяченими рідному краю, усе здалося близьким і знайомим. Мені дуже сподобалися його вірші «Вода десь точить білий камінь…» та «Шахти, терикони», у яких оспівується краса нашого вугляного краю та звеличуються невтомні шахтарі-трударі.

Знайомі й близькі краєвиди змальовуються в поезії «Вода десь точить білий камінь…». Велично стоять донецькі заводи, які вражають незламною силою і дивною красою. Цвітуть зелені сади, вирує людське життя, летять, неначе лелеки, роки, а вони гордо височать і надихають на працю й творчість:

Нові гудки пісні заводять,

Як знак і щастя, і надій,

Де за Дінцем встають заводи

В могутній величі своїй.

Так, виснажлива і небезпечна шахтарська праця. Але сповнена вона радощів і співів. У поезії «Шахти, терикони» поет порівнює шахтарську долю із піснярською. Для нього праця шахтаря — це також творчість, яка виховує справжніх людей:

Шахти, терикони,

Заводські вогні…

Місяць в травах тоне…

І пісні, пісні…

Мені дуже сподобалися твори Володимира Сосюри, сповнені прекрасних і ніжних образів рідної Донеччини. Він зумів створити справжній гімн шахтарській праці, який звеличує невтомних трударів та оспівує їх щоденний і виснажливий труд.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар