Шлях Чіпки від Правдошукача до кримінального злочинця за романом «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (3)

Панас Мирний у своєму творі зобразив цілу низку колоритних образів, що вражають своєю силою, художнім відтворенням і емоційністю. Але серед них різко виділяється образ Чіпки Варениченка.

З дитинства він не був звичайним, непримітним хлопчиком. Справа в тому, що батько одружився з його матір'ю вже будучи жонатим, а після покинув її з дитиною. Зрозуміло, що тепер факт народження Чіпки не був законним. У селі до таких випадків відносяться дуже серйозно. Отож, з перших років він був ніби знедоленим — знаходився поза суспільством: «отак жив Чіпка, ріс, виростав у голоді та у холоді, у злиднях та недостачах. І все сам собі, як палець. Другі до дітей, до гурту, а він знай самотою, самотою...»
Завдяки таким фактам життя загартувався його характер, сила волі. І разом з тим Чіпка відчув на собі жорстокість навколишнього світу, пізнав гірку образу і ненависть. Звичайно, що все це не могло не вплинути на його подальше життя: «Ним світилася якась незвичайна сміливість і духовна міць, разом з якоюсь хижою тугою...»

Так і сталося. Ставщи дорослим, він не перестає сприймати цей світ ворожо і вперше у своєму житті повертає на криву доріжку. Так, за це його можна засуджувати, але нас, у першу чергу, цікавлять причини такої поведінки. Що спонукало його на це? Осліп-ленийненавистю до гнобителів, відчуваючи біль за свій народ, Чіпка вже не помічає, що поряд з «ворогами народу» гинуть, страждають зовсім невинні люди і навіть діти. Коли людина знаходиться в такому стані, як Чіпка, то вона вже все навколо сприймає під іншим кутом зору, її світосприйняття жахливо перекручується.
Починаючи з великої, важливої народної ідеї, Чіпка поступово втрачає вірні орієнтири і стає на шлях кримінального злочинця: «Скрізь неправда... скрізь! Куди не глянь, де не кинь — всюди кривда та й кривда!... Живеш, нудишся, тратиш силу, волю... плутаєшся в темряві, падаєш, знову встаєш, знову простуєш, знову падаєш...»

Як нормальна людина, через деякий час він зажадав простого сімейного щастя. Одружився з Галею,-взяв за нею добрий посаг, розбагатів, і для нього почалося нове життя. Він відцурався розбійницького товариства, став добрим і сумлінним господарем. Односельці почали прощати його «гріхи молодості» і вже поважають, цінують його.
Здавалось би, чого ще бажати? Але бурхлива, кипуча енергія головного героя роману руйнує його подружнє щастя. Спочатку він сумує, нудиться таким життям, постуиово відновлює стосунки зі своїми товаришами, а потім з головою занурюється в пияцтво, пограбування, розбої: «Сказано: великий світ, та нема де дітися!»

Чіпка й сам розуміє, що повернення до минулого зруйнувало не тільки його, але й.життя Галі та його матері. Він це розуміє, але не в змозі знайти сили змінитись. Маючи залізну волю, сильний характер, розумну голову, працьовиті руки, він витратив усі свої можливості ні на що — він «загубив свою силу».
Історія правдошукача Чіпки закінчилась трагічно — він сам у тюрмі, Галя повісилась, мати померла у чужих людей, залишилась одна їх стара, забита хата...

Схожі записи з категорії Панас Мирний

Шлях Чіпки від Правдошукача до кримінального злочинця за романом «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (2)
Проблема вибору в романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (3)
Проблема вибору в романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (2)
Алегоричність назви роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (2)
Ідейне значення жіночих образів у романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Алегоричність назви роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Проблема вибору в романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Вибір подальшого життя в романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Шлях Чіпки від правдошукача до кримінального злочинця (за романом Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»)
Ідейне значення жіночих образів у романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар