Синівська любов до батьків у поезії «Від серця поклонюсь»

Микола Федорович Сингаївський досить часто звертається до теми родинних почуттів. У поезії «Від серця поклонюсь» він зображує свою любов і безмежну вдячність стареньким батькам.
Батьки — це ті люди, які ніколи не образять, не зрадять, а назавжди залишаться вірними у своїй любові до дітей. Ніхто ніколи не буде відчувати до нас такої невимовної теплоти, скільки її дають нам батьки. Поет згадує своїх матір і батька як дійсно люблячих, надзвичайно ласкавих людей, адже вони зробили його дитинство таким щасливим:
Ви співали дітям колискові,
ніжне серце сповнили добром.
Ви життя давали колоскові,
щоб налився соком і зерном.

Микола Федорович підкреслює, що стараннями батьків виростають добрі, роботящі люди, які в змозі передати теплоту свого серця тим, хто навколо. Поет трепетно й ніжно зберігає в душі батьківські «заповіти», що допомагають йому йти по життю вірним шляхом:
Ваші материнські заповіти,
як найперші на землі стежки.

Микола Сингаївський наголошує на тому, що низько вклоняється перед своїми батьками, висловлюючи тим самим глибоку пошану. Він у вічному боргу перед ними за їх розуміння й допомогу:
Заквітують, як весна, бажання,
я в тій пісні словом озовусь.
Матерям з найглибшим поважанням
я від серця щиро поклонюсь.

Микола Сингаївський у поезії «Від серця поклонюсь» відтворив свою безмежну любов до батьків. Він вдячний за все те тепло, ласку і батьківське розуміння, які вони дарували йому.

(2)

Прекрасні ніжні вірші виходять з-під пера відомого українського поета Миколи Сингаївського. Вони сповнені прекрасних мальовничих картин рідної природи, безкрайніх українських пдлів, розкривають красу людської праці, стверджують перемогу правди і щастя. Багато з них присвячено темі батьків. Для автора — це найближчі люди, які дали життя людині, вивели її у світ, дали наснаги до роботи і навчили щирості почуттів. Свою пошану і подяку батькам він висловлює у поезії «Від серця поклонюсь». Це лірична і поетична пісня, яка оспівує красу матері, її почуття і любов до своєї дитини.
Лунає пісня мами в серці ліричного героя. Давно це було, але й досі її слова оживають у його серці. У них збереглися материнська любов і ласка:
Ви співали дітям колискові,
ніжне серце сповнили добром.
Ви життя давали колоскові,
щоб налився соком і зерном.

Так, життя матері було сповнене тяжкої праці на полі і турбот про золоте зерно. Але, ніби у свою дитину, вкладала вона в нього свої сили і натхнення. Своєю невтомною працею мати давала перші уроки своїм дітям. І найкращою подякою для неї було те, що її діти виростають чесними і роботящими людьми:
Ваші материнські заповіти,
як найперші на землі стежки.
Виростають роботящі діти
і дарують пісню нам жінки.

Завжди у серці кожної людини буде стояти образ рідної матері. І де б вона не опинилась, яка б доля їй не судилась, завжди вона відчуватиме підтримку і любов рідної матері. Для автора це найдорожчий дар і за це він вдячний усім матерям:
Матерям з найглибшим поважанням
я від серця щиро поклонюсь.

(3)

Поезію «Від серця поклонюсь» Микола Сингаїв-ський присвятив своїй матері. У кожному рядку бринить глибока вдячність і синівська любов до жінки, яка його виховала. Через багато років поет знов ніби чує пісню, яку співала йому в дитинстві матір. Її голос такий чистий, такий дзвінкий, линув, як здавалось хлопцеві, аж до зірок:
Знову чую, мов співає мати,
долітає голос до зорі.

У колискові пісні мати вкладала всю свою любов, ніжність, турботу за сина. Вона віддавала йому все найкраще, що було в її серці, в її душі:
Ви співали дітям колискові,
ніжне серце сповнили добром.

Поет вдячний своїй матері за те, що завдяки її заповітам, її мудрим порадам і взагалі її вихованню він виріс справжньою людиною. І у своїй поезії він підкреслює, що ці заповіти він проніс у своїй душі через всі негаразди й життєві випробування.
Ваші материнські заповіти,
як найперші на землі стежки.
Виростають роботящі діти
і дарують пісню нам жінки.

Проте у своєму творі поет вшановує не лише власну матір, але й усіх матерів світу:
Матерям з найглибшим поважанням
я від серця щиро поклонюсь.
Поезія вчить нас завжди поважати своїх батьків, бути вдячними дітьми.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар