Славетний отаман Іван Сулима (за твором «Над Кодацьким порогом») І варіант

Українські народні думи, згадки про козацьку славу захоплювали письменника Адріана Кащенка. Героїчне минуле Батьківщини надихнуло його на створення захоплюючих оповідань та повістей, темою яких є історія Запорозької Січі.

Сумну історію славетного гетьмана Івана Сулими було взято за основу твору «Над Кодацьким порогом». Письменник так описує зовнішність запорозького ватажка: «Засмалене вітрами обличчя з великими блискучими очима та пишними над ними бровами одбивало завзяттям». Довгі вуса й сивий оселедець прикрашали отамана як ознаки спокою й досвіду. Булава, яка блищала в дужій руці Івана Сулими, нагадувала про високу владу запорозького ватажка. Козаки поважали його за справедливість, чесність, мужність, почуття власної гідності. Найголовніше, що Сулимі довіряли як досвідченому вояці: отаман знав, як захопити ворога зненацька, як своєчасно попередити ворожу вилазку.

Адріан Кащенко починає оповідання з опису походу козаків, які вирішили погуляти Чорним морем і запалити люльки аж у Кодацькій фортеці. Дочекались, поки зійде місяць, і, для того щоб увести турків в оману, пустили тороки. Яничари учинили гарматну стрілянину і, втішившись думкою, що потопили запорожців, пішли спати. Але тут із нічної темряви таємничими примарами посунулися козацькі чайки. У самісіньке вороже лігво провів своїх козаків отаман Іван Сулима. Цей випадок ще раз доводить, що герою не позичати винахідливості. Ось, наприклад, побачив Іван Сулима в морі турецьку галеру й наказав поставити чайки так, щоб у сяйві вечірнього сонця вони ховалися від ворожого погляду. Завдяки військовій хитрості отамана козаки захопили галеру, звільнили бранців-гребців.

Ніхто не знав, що біля Кодацького порога козакам доведеться розлучитися зі своїм улюбленим отаманом. Запорожці готувалися дати полякам справжній бій за всіма правилами військового мистецтва, і ніхто не передбачав нічого поганого. Ось перед козаками виросли похмурі стіни Кодацької фортеці. Довго не радилися запорожці: все було сплановано й обговорено. Іван Сулима подав знак, і воїни приготувалися до штурму. Фортеця впала, бо приступ був блискавичним і несподіваним. Загибель у бою, виявляється, не загрожувала отаманові. Але козацька старшина пішла на змову. Івана Судиму викрали й відправили до Варшави прямцем до найлютішого ворога. Славетний ватажок тужив, тому «що гине він не в бою з ворогами, а через зраду своїх братів од рук ката». Гетьман Іван Сулима пішов на страту з високо піднятою головою як справжня людина та воїн.

Нас, людей XXI століття, досі хвилюють славні подвиги Івана Сулими. Твір Адріана Кащенка "Над Кодацьким порогом» не тільки воскрешає перед нами героїчну добу козаччини, але й вчить любити свою Батьківщину, бути мужніми й гідними своєї долі, як наші пращури — лицарі-запорожці.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар