Сучасникам Олена Теліга

Сучасникам

«Не треба слів! Хай буде тільки діло!

Його роби — спокійний і суворий,

Не плутай душу у горіння тіла,

Сховай свій біль. Зломи раптовий порив».

Але для мене — у святім союзі: душа і тіло, щастя з гострим болем.

Не лічу слів. Даю без міри ніжність.

А може, в цьому й є моя сміливість:

Палити серце в хуртовині сніжній,

Купати душу у холодній зливі.

Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив,

Та там, де треба, — я тверда й сувора.

О краю мій, моїх ясних привітів

Не діставав від мене жодний ворог.

Лірична героїня вірша О. Теліги живе повнокровним життям, у якому переплелися радість і горе, сміх і біль. Вона щедра, її серце загартоване в «хуртовині сніжній», «у холодній зливі», вона поважає більше діло, ніж слово.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар