Світло материнського серця (за поезією Б. Олійника «Пісня про матір»)

I. Величальна пісня матері — упродовж віків в українській поезії (від Шевченкового "Там матір добрую мою..." до Тичининого "Матері забуть не можу..."; жінка-мати — краса світу, його безмежність і незбагненність, заступниця, порадниця, наставниця: рідний дім, квітучий сад, запашний степ, наша Батьківщина).

II. Уславлення й возвеличення Матері в поезії Б. Олійника.

1. Вплив біографічних фактів (втрата батька на війні, зростання під опікою матері, тіток, бабусь).

2. Мати — міра всього доброго й чесного в житті:

Мати наша — сива горлиця,

Все до її серденька горнеться...

3. Мати — Сонце — Хліб (порівняння пахучого, високого, рожевого, теплого сонця з материнським спеченим хлібом).

4. Жити, як мати, працювати, як мати, любити, як мати (основна думка в поезіях Б. Олійника).

5. Синівський обов'язок — не згасити полум'я материнської любові:

Батьки і діти. Діти і батьки!

Нерозділиме і одвічне коло.

III. Образ Матері — символ нашого існування, символ нашого безсмертя.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Вы можете пропустить чтение записи и оставить комментарий. Размещение ссылок запрещено.

Залишити коментар