Чарівний образ юної красуні Мавки у драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» (2)

У своєму творі «Лісова пісня» Леся Українка майстерно зобразила образи головний героїв Мавки і Дуката.
Хто така Мавка? Це міфічна лісова істота. Письменниця наділила її всіма людськими рисами і навіть більше — поставила її на вищий щабель, ніж людей.
В образі Мавки поєднуються чималий життєвий досвід і збережена наївність та легковірність. Вона дійсно вірить у добрі якості людей. У цій істоті гармонійно злилися духовне багатство й зовнішня краса. Маючи чутливу душу, вона палко любить і береже природу, тонко відчуває музику. Світ прекрасного найближчий їй до душі. Згадаймо лише, як вона прокидається від звуків Лукашевої сопілки, яка пробуджує в ній відчуття прекрасного і підштовхує до високих, світлих мрій:
...І снилися мені все білі сни:
на сріблі сяли ясні самоцвіти,
стелилися незнані трави, квіти,
блискучі, білі...

До Мавки, як ми знаємо, залицяється Перелесник, але він не зможе зацікавити її, оскільки втілює молодість, легковажність і пристрасну любов. Але головна героїня прагне не лише пристрасті, палкого взаємного кохання, а й духовної спорідненості, справжньої любові на все життя. Таке світобачення є пріоритетним для неї.
Глибоке, здатне до самопожертви почуття до Дуката — оце і є найкращий світ її душі. Вона захоплюється ним настільки, що Лісовик нарікає їй за це:
Не гідна ти дочкою лісу зватись,
Бо в тебе дух не вільний лісовий,
А хатній рабський!

У цьому моменті Леся Українка підкреслює рабську, принизливо-покірну рису українського народного характеру на відміну від незалежної, дійсно вільної природи. Це дуже показово, адже воля для Мавки лісової є неодмінною умовою життя, такою ж природною, як і навколишній світ:
Ну, як-таки, щоб воля — та пропала?
Се так колись і вітер пропаде!
Але чого так сталося, чому така любляча, ніжна, віддана жінка не стала щасливою зі своїм коханим, адже їх любов була взаємна? Трагедія Мавки породжена розходженням між світлими мріями й буденною дійсністю. Хіба могли її сподівання на вільне й щире, як сама природа, життя здійснитись в умовах тогочасного суспільства? Дійсно, що ні.

Але попри все головна героїня любить Лукаша, високо цінує його творчу душу. Мавці боляче дивитись, як він її губить. Лукаш приніс їй стільки страждання, але вона (слідуючи християнським канонам) не тримає на нього зла, вона все прощає йому.
Задля свого щирого кохання Мавка покидає звич- . ний лісовий світ, працює в господарстві Лукаша, прагне врятувати його від міщанського життя, намагається підтримати в ньому музичний дар, але їй не вдалося врятувати його квітучий талант від руйнування.
В образі Мавки Леся Українка зобразила свій ідеал людини, якій властиві такі риси, як волелюбність, гуманність, глибина почуттів, тонке відчуття природи й мистецтва і, нарешті, здатність до самопожертви. Ця звичайна лісова дівчина втілює в собі багатство душевного світу та фізичної вроди, це символ безперервного руху в природі:
..Легкий, пухкий попілець
Ляже, вернувшися, в рідну землицю,
Вкупі з водою там зростить вербицю, —
Стане початком тоді мій кінець...

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар