Максим Рильський дуже шанобливо ставився до людей праці, до простих трударів. З давніх-давен український народ особливо цінував труд хлібороба. Недаремно говорять, що «хліб всьому голова», це так і є.
У поезії «Спасибі» Рильський зображує складний, важкий, але такий необхідний труд землероба. Поет вважає слово «хлібороб» одним з найкращих, адже його кожен розуміє своїм серцем, своєю палкою душею:
Який це труд, який солоний піт,
Яка жага і втома життєдайна!
Ні, безперечно, знає цілий світ
Про роль почесну трактора й комбайна…
Мало хто бачить у простій працьовитій, може, й не освіченій, людині стільки душевної краси й благородства. Часто вважають, що землеробський труд — це лише важка фізична робота й розум тут ні до чого, але Рильський це категорично заперечує. Щоб отримати високі врожаї, треба мати не лише «руки мозолясті», але й працювати «головою»:
Щоб гречка розливалася, як сніг,
Пшениця слалась маревом безкраїм.
Рильський зображує щасливі колоритні картини: висока, плодовита кукурудза, жайворонки, співаючи, літають над колосистим « морем », стигла пшениця здається безкрайньою…
Щоб хліб, як сонце, сяяв на столі
У кожній хаті, домі та колибі…
Уклін земний працівникам землі!
Вам, сіячі, плугатарі, — спасибі!
У поезії «Спасибі» Максим Рильський низько вклоняється перед працьовитими землеробами й щиро дякує їм за важкий труд.
