Трагічні події Другої світової війни в оповіданні «Воля до життя»

Скільки жахливих, кривавих картин знала наша історія, але мало з них були трагічніші за сторінки Великої Вітчизняної війни. Багато письменників у своїй творчості звертались до тих історичних подій, по-своє-му висвітлюючи їх та даючи їм свою оцінку.
Олександр Петрович Довженко в невеликому, але сильному оповіданні «Воля до життя» зображує трагічні події Другої світової війни. Ця війна жахала весь світ своєю нелюдяністю, надзвичайною жорстокістю. Усе людське відійшло на другий план, а на першому — лише звірине бажання крові.

Саме це вразило чутливу душу письменника, саме таке перетворення людей ніяк не може він зрозуміти: «Перед його очима на столі розверзались такі безодні страждань, що всяка свіжа людина зомліла б або зійшла б слізьми, наблизившись хоч на годину до цього жахливого жертовника війни ». Війна не запитує імені, вона не цікавиться прагненнями своїх учасників — вона просто руйнує їх молоде життя, приносить його в жертву нікому не відомим ідеалам.
Олександр Петрович пройшов війну, на власні очі бачив те, що вона робить з людством: скільки скалічених життів, скільки несправджених мрій і надій, скільки горя й страждань.

І разом з тим письменник зображує відданих і сміливих людей, що присвячують своє життя служінню й захисту рідної Вітчизни: «Хірург працював з надзвичайним натхненням і любов'ю. Ніколи ще не хотілось йому так палко врятувати життя людини, як зараз».
В оповіданні «Воля до життя» Олександр Довженко майстерно передав трагічні картини Другої світової війни, що стала важким тягарем для світової історії. Тож будемо сподіватись, що подібна трагедія більше не повториться.

(2)

Олександр Довженко — видатний український письменник, викладач, кінорежисер^народний артист, сценарист, громадський діяч. Чимало зусиль і праці він поклав до ніг свого народу. Разом з ним він переживав трагедію Другої світової війни, відбудовував державу після нищівного зруйнування, відроджував український дух і культуру. Багато творів, що характеризуються правдивістю зображення подій, яскравими образами, гостротою думок, присвятив цей письменник трагічній сторінці нашої історії — Великій Вітчизняній війні. Одним з таких творів є оповідання « Воля до життя », у якому автор проголошує перемогу людського духу над смертю, прославляє людину у величі життя.

Автор описує звичайний для тих часів бій, звичайну для тих подій людину — Івана Карналюка. Він «був звичайним рядовим бійцем... На зовнішній вигляд в Івані теж не було нічого героїчного». Але його добре пам'ятає військовий хірург, якому довелося оперувати героя. Адже саме він допоміг знайти лікарю найцінніше, що є в людині, — волю до життя. Був звичайний страшний і стомлюючий бій. Карналюка було поранено: «Праву руку, правда, тільки злегка зачепило мінним осколком. А ліва, товариші, висіла, скривавлена вщент...» Але боєць не здавався. Для нього було найголовнішим не потрапити до ворогів, а ще більше хотілося жити: «Карналюк біг, тремтячи від несамовитого гніву. Здавалось, якби він стрів на дорозі фашиста, — зубами, без рук роздер би на місці». Але поранення було важким: Іван знепритомнів...

...Перед хірургом знову лежав поранений, а «перед його очима на столі розверзались такі безодні страждань, що всяка свіжа людина зомліла б або зійшла б слізьми, наблизившись хоч на годину до цього жахливого жертовника війни». Але це був незвичайний пацієнт. Тяжка гангрена не змогла перемогти волі до життя Карналюка. Він знайшов у собі сили встати й просити допомоги тоді, коли всі його вважали мертвим. Завдяки своїй силі волі та любові до життя Іван переміг смерть, довівши всім незламність людського духу. Коли ти сміливий і сильний духом, то зможеш подолати навіть смерть.
Автор вміло керує письменницьким словом. Картини бою, боротьби головного героя зі смертю вимальовуються яскраво та правдиво. Читач захоплюється змальованим, переживає за героя і разом з хірургом пізнає найвищу цінність — волю до життя.

(3)

У роки Другої світової війни Олександр Довженко звернувся до жанру оповідань і написав їх близько двадцяти, але у повному обсязі вони не збереглися. Одним з найкращих є «Воля до життя», де письменник надзвичайно реалістично зображує трагічні події, які мали місце у роки Великої Вітчизняної війни.
Правда про священний подвиг наших воїнів, про ті страждання, які пережили люди, захищаючи Вітчизну від фашистів, розкривається на сторінках оповідання.
Твір розповідає про жахливі каліцтва, які отримували солдати на фронті. Головний герой — Іван Кар-налюк — був тяжко поранений у ліве плече мінним осколком. У результаті в нього розвилася газова гангрена, і хірургові довелося ампутувати Іванові руку. І таких, як Іван, були тисячі: « Смерть жерла багату здобич в цім бою... На дворі лежали просто на землі бійці, їх покладено в три черги, за характером поранення — головні, порожнинні й інші».
Надзвичайно вражає і викликає глибоку, мовчазну повагу діяльність військового хірурга. Це людина, яка без відпочинку рятує життя покалічених людей, людина, яка без страху й здригання щодня дивиться у вічі смерті, відчуває на собі її подих: «...хірург працював без перерви оце вже кілька днів. Перед його очима на столі розверзались такі безодні страждань, що всяка свіжа людина зомліла б або зійшла б слізьми, наблизившись хоч на годину до цього жахливого жертовника війни. Вже винесли двох сестер в безтямі від багатьох безсонних ночей. Вже інші сестри й санітари клали на стіл пошматованих людей ».

Але хірург стійко зносив страшенну втому й страхітливі картини каліцтв. Солдати, у свою чергу, мовчки переносили нестерпний біль і страждання, яких завдавали їм рани.

Отже, трагічні події, які описує автор у своєму оповіданні, свідчать про те, якою тяжкою ціною наші батьки та діди здобули перемогу. І ми, їхні нащадки, завжди повинні пам'ятати той величезний подвиг, який здійснили радянські солдати.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар