У пошуках щастя за повістю «Микола Джеря»

Темі пошуку власного щастя присвячували українські письменники завжди багато уваги. Кожен розробляє цю тему по-своєму, спираючись на свій власний погляд і досвід. Увагу на цю проблему звертає і видатний письменник Іван Семенович Нечуй-Левицький.
У повісті «Микола Джеря» автор звертається до мотиву пошуку щасливої долі на прикладі образу головного героя.

Микола Джеря за натурою — бунтар, він гнівно засуджує кріпосницький лад. Не маючи змоги щось змінити, він покидає власну домівку, жінку, дитину й рушає на заробітки. Він вважає, що це зробить його спокійнішим та щасливішим, адже таким чином він може уникнути і панщини, і рекрутчини.
Він потрапляє до сахарень, де був змушений дуже важко працювати. А через рік його вже неможливо було впізнати: «Він так помарнів і змінився на обличчі, що його трудно було впізнать. Блискучі карі очі наче погасли, лице постарілось...»

Після сахарень Микола потрапив в Бессарабію, де став рибалкою у отамана. Ця робота була для нього трішки легшою, і умови життя були набагато кращими, ніж на сахарнях. І все ж він не почував себе щасливим: «їжі, поживку було доволі, та тільки дума про Нимидору не виходила в його з голови. ... Чи вернеться він коли-небудь до неї..?»
Багато пережив Микола за часи своєї мандрівки, багато побачив горя й злиднів, але щастя не знайшов. Більше двадцяти років не був він у рідному седі, не бачив дружину й доньку.

І ось нарешті він повертається до рідних місць. Наприкінці твору ми бачимо його сивим пасічником, навколо нього граються онуки, і він дійсно щасливий: «Діти слухали неначе якусь дивну казку, та все розпитували діда про морську чудну та страшну рибу та про море. Мала дитина заснула на його руках».
Микола Джеря знайшов своє щастя...

(2)

Іван Нечуй-Левицький — справжній син свого народу та борець за його щастя. Він мав неабиякий талант змальовувати яскраві картини з народного життя, яке було близьким письменникові, тому й турбували його нещастя та жалі народу. Свою повість «Микола Джеря» він присвятив саме українським селянам. У творі автор гостро ставить проблеми пошуку щастя, життєвої несправедливості та сили людського духу, розкриваючи їх на образах Миколи Джері та його товаришів.

Гостро змальовує автор конфлікт головного героя з існуючим ладом. Колись життєлюбний і веселий хлопець, Микола перетворюється на озлоблену і знедолену людину. Після одруження юнак гостріше починає відчувати життєву несправедливість: «Він усе думав, нащо то Бог так вчинив, що недобре розділив долю між людьми: одним дав панство й степи, й лани, а другим дав важку працю, бідність та трохи не торби». Останньою краплею, що переповнила чашу терпіння парубка, стали синці на Нимидориній спині від осавулиного батога та смерть батька: «В Миколи запеклось серце, а в душі заворушилась думка помститись за себе, за батька, за Нимидору». Разом з товаришами Микола вирушає на пошуки іншої, кращої долі. Утікаючи від рекрутчини, вони подаються до сахарень. Але не знаходять заробітчани там щастя. Жахливі умови, сум за рідною домівкою та землею, мізерна оплата праці чекають на них: «Казарми, довгі без міри, були ще поганіші, ніж на стеблівській сахарні. У хаті було повно барлогу, як у свинюшниках; там стояв якийсь чад од махорки, од гнилої соломи, од нечистої одежі, од кислого борщу, од бурлацьких онуч». Жадібність хазяїв часто призводила до хвороб та смерті робітників. Через погану їжу заслаб і помер їхній товариш — Кавун. Не сподіваючись на кращу долю, люди часто шукали забуття в горілці. «Бродовський поставив шинок коло самих заводів, хоч усі шинки в містечку були закуплені в дідича таки Бродовським. Бурлаки в шинку оддавали Бродовському назад за його горілку зароблені в його гроші».
Недоля гнала заробітчан усе далі, але надія не гасла в їхніх серцях. «На бурлак повіяла широким крилом золота воля, воля од усякого лиха, од усякого безталання, од страху перед паном, перед панщиною та некрутчиною ».

Як то кажуть, від долі не втечеш. Сподіваючись знайти краще життя, селяни залишали домівки та близьких. Проте не побачили втікачі щастя, а зустріли лише поневіряння, несправедливість і важку працю.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар