Українське село 20-х років XX століття в п’єсах М. Куліша

Микола Куліш — одна з найтрагічніших постатей української драматургії доби «розстріляного відродження». Майже до кожного з наших корифеїв ми можемо прийти на могилу поклонитися, а Микола Куліш, востаннє обізвавшись із політичного ізолятора на Соловках 15 червня 1937 року, зник у безвісті.

Та не зникла драматична спадщина письменника. Зараз Микола Гурович Куліш повернувся до нас своїми творами, в яких висвітлюються одвічні проблеми людського життя. Частина драматичних творів письменника присвячена долі українського села 20- х років. Це драми «97», »Комуна в степах», «Прощай, село». Які проблеми хвилювали автора? Голод після громадянської війни, пошуки шляхів до нового життя на селі, усвідомлення цінності людської особистості.

Трагедія «97» — це змалювання життя селян під час нестерпного голоду. Автор змальовує боротьбу незаможників проти глитаїв Гирі та Годованого. Дев’яносто сім незаможників слобідки Рибальчанської піднялись на боротьбу з голодом. Чи могли вони порятувати людей в умовах страшного лихоліття? Представник незаможників Мусій Копистка — утілення порядності, розуму, розсудливості. У найскрутніші хвилини він допомагає людям. Приймає у свою сім’ю Василька Стоножку, в якого від голоду померли батьки. Стає на захист Ларивона й Орини, які від нестерпного голоду стали дітовбивцями й людоїдами. Копистка розуміє, що хворих людей треба лікувати, а не знищувати, бо дії Орини й Ларивона не підлягають уже людським законам. Самого Мусія рятує від смертного вироку людського суду тільки той факт, що в той момент, коли люди дійшли вже до останньої межі розпуки, Сергій Смик привіз підводу хліба, обміняного на церковні коштовності.

Картини життя селян після встановлення радянської влади вражають злиденністю, приреченістю, спустошеністю. Увесь твір пронизує трагічне світобачення і світосприймання.

У злободенній п’єсі «Комуна в степах» драматург відтворив боротьбу частини селянства за нове життя.

У п’єсі «Прощай, село» осмислюються цінності людської особистості і драматизм боротьби за соціальне визволення. У центрі кожної п’єси Куліша — внутрішня драма людини, кинутої у вир випробувань. Село в драматурга постає без прикрас, без спрощення, у складній ситуації дійсності. Тим і вагомий доробок Миколи Куліша. Автор ставить у своїх творах питання, а розв’язувати їх доводиться читачам. Хто ми є? Для чого живемо? Чому ми жертви? Хто вершить над нами суд?..

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар