Уславлення краси рідної мови у творах В. Сосюри (1)

Володимир Миколайович Сосюра дуже високо цінував рідну українську мову, вважав її справжнім скарбом. Це був складний час для неї, адже вона була майже знищена. Саме тому багато митців присвятили життя затвердженню величної могутності української мови, вони доводили своєю творчістю її продуктивність, серед них був і Володимир Сосюра.
Отож, природною є поява в поетичній творчості Со-сюри віршів, присвячених проблемам української мови та показу її сили й можливостей.
Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну,
Красу її, вічно живу і нову,
І мову її солов'їну.

Загальновідомо, що рідна мова є незримим культурним провідником, яскравою особливістю кожного народу. Лише мова в змозі передати настуйним поколінням і духовне надбання минулих часів. Так, звичайно, мова постійно розвивається: видозмінюється її склад та специфічні особливості. Кожне нове покоління додає до неї щось своє — і цей процес є безперервним і постійним. Українська мова із століття в століття залишається найціннішим набутком минулого й безперечним скарбом для майбутнього.
Саме так відноситься видатний поет до рідного слова і це часто відображує у своїх творах:
Так бархатово
Душа тче образи свої,
Немов у сні. О рідне слово,
Ти чарівничий ключ її!...

Поет дуже часто замислюється над питанням призначення слова, його суспільного значення. Адже це не лише засіб спілкування між людьми, а ще могутній засіб вираження найпотаємніших думок людей. Лише слово здатне відтворити складний душевний стан людини в її найскрутніші хвилини, лише воно передає все те, що побачило. Отож недаремно досвідчений поет Володимир Миколайович Сосюра ніби заповідає силу свого слова наступним талановитим поколінням:

Любить це слово, о юначе.
Тобі заповідаю я!
Митець підкреслює, що лише тим, хто дійсно бачить величезну й могутню красу рідної мови, відкриваються її нрперевершені художні можливості.
Що сили дає твоїй пісні, поет,
І віру в прийдешнє залізну.
Що слово гострішим стає, як багнет? —
Любов до своєї Вітчизни.
Поет — це борець, що замість залізної зброї в руках тримає палке, гаряче, непереможне художнє слово. Саме таким постає перед нами Володимир Миколайович Сосюра. Своєю поетичною творчістю він довів нам, що українське слово є мужнім і величним, загартованим минулими століттями.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар