Устим Кармалюк — керівник боротьби покріпачених селян проти поміщиків II варіант

Слава Кармалюка гриміла не тільки по всій Україні, а й за її межами. Інакше і не могло бути, адже Устим Кармалюк боровся проти кріпацтва, проти панів-кріпосників. За цей час його чотири рази ловили, катували, судили і засилали до Сибіру. Однак розумний, сміливий, винахідливий Кармалюк щоразу втікав з тюрми та каторги і знову очолював народних месників. Пани боялися й ненавиділи повстанців, а кріпаки сподівались, що народні месники визволять їх із неволі.

Ще за життя Кармалюка народ складав про нього пісні й легенди. З численних народних пісень про відважного керівника повстанців найбільш поширена «Пісня про Устима Кармалюка». У цій пісні в художній формі зображуються справжні події. Пісня будується у формі розповіді власне Кармалюка, який говорить про мету своєї справи:

Зовуть мене розбійником,

Що людей вбиваю, —

Я багатих убиваю,

Бідних награждаю.

Розуміючи долю кріпаків, Устим Кармалюк не просто їм співчуває, а обирає активну боротьбу проти цієї несправедливості:

Убогому, нещасному —

Тяжкая робота,

А ще гіршая неправда —

Вічная скорбота.

Народний месник розуміє, що народ довіряє йому і тому із впевненістю піднімається на боротьбу:

Хлопці, не зівайте:

Ви на мене, Кармалюка,

Всю надію майте!

«Пісня про Устима Кармалюка» доводить, що український народ цінує справу відважного і непримиренного борця зі злом.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар