Устим Кармалюк — керівник боротьби покріпачених селян проти поміщиків ІV варіант

У народній поезії створено незабутній, хвилюючий Образ Кармалюка, який очолив антикріпосницький рух селянства на Поділлі в 20—30-х роках XIX століття.

Кармалюк наділений винятковою фізичною силою, зовнішньою і внутрішньою красою. Він живе народними прагненнями, вболіває за долю трудового народу:

Куди піду, подивлюся —

Скрізь багач панує,

У розкошах превеликих

І днює й ночує.

Убогому, нещасному —

Тяжкая робота,

А ще гіршая неправда —

Вічная скорбота!

Кармалюк намагається обгрунтувати справедливість і необхідність своєї боротьби. Він не лише мститься гнобителям, а й прагне соціальної справедливості, правильного розподілу матеріальних благ.

З багатого хоч я візьму,

Убогому даю,

А так гроші розділивши,

Гріха я не маю.

«Пісня про Устима Кармалюка» є одним з найяскравіших зразків антикріпосницької пісні першої половини XIX століття.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар