В. В. Маяковський і сучасність

Я человек решительный,

я хочу сам поговорить

с потомками.

В. Маяковський

Не все те, що в наше стрімке століття великих змін створено думкою художника, входить як щось значне в життя людства. Час, що вносить свої поправки і корективи в характери людей, змінює світогляд і сприйняття життя цілих поколінь, перегортає сторінки книг, перевіряючи суворо і вимогливо їхню істинну цінність, і зберігає в пам’яті людській лише ті з них, які володіють, я вважаю, головними для справжнього шедевру якостями — актуальністю і болісно гострим прагненням автора правдиво і чесно відповісти на найважливіше в історії людства питання про сенс життя. Саме до таких важливих цінностей я відношу твори Володимира Володимировича Маяковського.

Що ж робить творчість Маяковського невід’ємним надбанням сучасної літератури? Відповідь на це запитання може бути тільки одна: твори Володимира Маяковського, зігріті чистою любов’ю до простих людей, сповнені відкритої ненависті до буржуазії і до всього усталеного в житті, наділені всіма ознаками справжнього мистецтва.

Вірші Маяковського актуальні дотепер. У своїх творах поет розкриває перед читачами вади суспільства, що, на жаль, існують і донині. Вважаючи, що «дрянь пока что мало поредела» і «много разных мерзавцев ходят по нашей земле и вокруг», поет намагається боротися з ними словом — «полководцем человеческой силы». «Поговорим о дряни», — рішуче вигукує він, і мимоволі замислюєшся: «А хіба в наш час мало паскуд?». Я розділяю ненависть Володимира Маяковського до бюрократизму, який укоренився як явище в нашому суспільстві:

Я волком бы

выгрыз

бюрократизм.

К мандатам почтения нету.

Ну як отут не погодитися з поетом. «Надо жизнь сначала переделать, переделав — можно воспевать», — говорить Маяковський. І це дійсно так.

Понад усе мене захоплює патріотизм поета, трепетна і ніжна любов громкоголосого трибуна до своєї молодої Радянської країни, гордість за неї, яка виявляється навіть у поклонінні «молоткастому, серпастому советскому паспорту»:

Читайте,

завидуйте,

я —

гражданин

Советского Союза.

Навіть зараз на очі мимоволі навертаються сльози гордості за свою зганьблену, але колись велику Вітчизну. Я дуже вдячна Маяковському за те, що, прочитавши його «Стихи о советском паспорте», дійсно відчула себе вправі пишатися своєю країною.

У творчості цього поета мені дуже близьке те, що Маяковський розуміє значення істинного мистецтва в житті суспільства. Прагнення поета довести байдужим до поезії ситим обивателям усю їхню духовну убогість і нікчемність у порівнянні зі служителями мистецтва звучить у вірші «Нате!»:

А если сегодня мне, грубому гунну,

кривляться перед вами не захочется — и вот

я захохочу и радостно плюну,

плюну в лицо вам

я — бесценных слов транжир и мот.

Але творчість Володимира Маяковського не можна розглядати тільки як спробу обновити існуючий устрій: Маяковський — особистість різнобічна, багатогранна і, що ближче усього мені, ніжна. Ця ніжність угадується в рядках:

...хотите — буду безукоризненно нежный.

Не мужчина, а — облако в штанах!

Уміння любити щиро, ніжно і віддано, гострота і сила переживань цієї сильної і мужньої людини, «жилистой громадины», «бронзовой глибы» глибоко зворушили мене:

И вот, громадный,

горблюсь в окне,

плавлю лбом стекло окошечное...

Проклятая!

Что же, и этого не хватит?

Скоро криком издерется рот...

І все-таки Маяковський у багатьох своїх віршах наполегливо і завзято намагається відповісти на запитання, для чого ж потрібне життя і як треба його прожити? «Светить всегда, светить везде, до дней последних донца», — стверджує він своє життєве кредо. Відповідь на питання, яке сторіччями цікавило людство, поет намагається дати й у своєму вірші «Послушайте!»:

Послушайте!

Ведь если звезды зажигают —

значит, этому кому-нибудь нужно?

Вірші Володимира Маяковського вражають мене палкою любов’ю до батьківщини, переконаністю поета у величі простої людини. Маяковський був видатним генієм свого часу, він був голосом своєї епохи, її глашатаєм, твори його не втратили своєї актуальності і життєвої правди. Вірші Маяковського учать нас щирості, глибинному розумінню мистецтва, пробуджу-ють прагнення змінити життя на краще. Я вважаю, що його вірші злободенні і сучасні.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар