Відчуття народного болю (за віршем Т. Шевченка «Сон»)

Т.Г. Шевченко — видатний український поет — не міг без болю дивитися на страждання рідного народу.

У вірші «Сон» поет змальовує долю матері-кріпачки, яка змушена працювати з ранку до вечора на панському полі.

Немовля, що «сповитеє кричало у холодочку за снопом», вимагало уваги, ласки матері. Важка праця тягарем лягла на плечі жінки: ...Втомилася; не спочивать Пішла в снопи, пошкандибала Івана сина годувать.

Кріпачка засинає, годуючи дитину, й бачить дивний сон: вільне, щасливе життя вже дорослого сина.

Сон... На жаль, це тільки сон, коли «проснулася — нема нічого...» Т. Шевченко змалював тяжку долю жінки-кріпачки, що злилася у величний, багатостраждальний образ України -матері, що сподівається на щасливе майбуття.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар