Викриття антинародної суті «стражів порядку» у творі «Сам собі пан»

Б. Грінченка завжди хвилювало питання класової нерівності. Безправне становище українського селянства зображено письменником в багатьох творах. Найвиразніше виявилися суперечності між двома класами тогочасного суспільства в оповіданні Б. Грінченка «Сам собі пан».

Автор змальовує спробу селянина «панського права добути». Данило захотів пересвідчитись, що проста людина має ті ж права, що і благородна. Однак це прагнення викликало опір панів та їх прислужників. Так, пани і кондуктор обурюються, коли селянин хоче їхати у вагоні першого класу з панами, замість третього. Однак, не маючи законних підстав для того щоб вивести Данила з потяга, «сильні світу» залишають його у спокої. Ще агресивніше та егоїстичніше поводяться пани у залі «дворянського собранія». Без жодних пояснень поліцейський та «хватальний» виводять селянина з концерту, який «только господам можна дивитись». За те, що хотів здобути рівних прав, його навіть збираються побити у поліції. Однак продажний «страж порядку» за три карбованці відпускає Данила. Це свідчить, що «стражі» порядку теж прагнуть лише поживитися на чужій біді і не займаються своїми прямими обов'язками — захистом порядку та прав людини.

З оповідання стає зрозуміло, що егоїстичні та аморальні пани ніколи не дозволять селянам мати рівні з ними права. У цьому їм допоможуть байдужі до потреб власного народу продажні «стражі порядку».

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар