Викриття суспільних пороків і вад кріпосницького ладу в поемі «Енеїда»

Незважаючи на запозичений сюжет і античні імена героїв, Іван Котляревський в поемі «Енеїда» зумів змалювати життя українського народу з його соціальними бідами і історичним оптимізмом, побутом і моральними принципами, вподобаннями і невичерпним гумором.

Важливе місце в ідейно-художній системі «Енеїди» посідає викриття вад феодально-кріпосницького суспільства, засудження експлуататорської політики, хабарництва, крутійства, моральної розтлінності. У поемі відображено моральні принципи трудового народу, його гнів, спрямований проти панства, і пристрасне бажання справедливості. Найбільш яскраво викриття суспільних пороків і кріпосницького ладу простежується у змалюванні картин пекла і раю. У пеклі «мордують» панів, «що людям льготи не давали і ставили їх за скотів», — так виражається протест проти поводження з кріпаками, як з робочою худобою. У поемі тема кріпацтва є наскрізною. Юнона обіцяє Еолу подарувати за послугу «дівку чорноброву», тобто кріпачку. Натяк на закріпачення вільних людей і поводження з ними, як з тваринами, міститься в змалюванні злих чарівниць з острова Цірцеї, які обертали людей на тварин. Караються в пеклі і панії, що були «дівок охочі бити». За народними принципами, правда перемагає зло,бо:

Панам, підпанкам і слугам

Давали в пеклі добру хльору,

Всім по заслузі...

У пекло «поселено» не тільки панство, а й іншіх носіїв суспільних пороків. Тут і «начальники, п'явки людські», злодії, нечесні крамарі, і служителі церкви, що ганялись за наживою і вели аморальний спосіб життя. Засуджуючи хабарництво і продажність, що у творі показані як звичайна справа, автор відправляє в пекло хабарників, тих, «які по правді не судили, та тільки грошики лупили — одбирали хабарі». Таким способом у творі викрито не тільки хабарництво, а й «кривосуддя» чиновників. У панівному середовищі процвітає хабарництво, зловживання своїм становищем, навіть боги не цураються хабарів. А за словами Сівілли, «той, хто з батька здере» є «тямущим», а той, хто не бере, — дурень. Не потрапляють до раю ті, «що були чиновні», які мають грошей повні скрині, або «в яких товстий живіт».

Автором засуджується моральна розбещеність, викривається подружня невірність в образах богів, відображується висока моральність народу, за уявленнями якого до раю мали потрапити «діви чесні, непорочні».

Іван Котляревський в своїй поемі показав «колючу мужичу правду», бажання народу покарати, посадити «в свою шкуру», відправити в пекло жорстоке панство, чиновників-хапуг, аморальне духівництво; правдиво відобразив тогочасну дійсність і викрив пороки суспільства.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар