Вивчення байки «Вовк на псарні» у п’ятому класі

Байка «Вовк на псарні» належить до історичних байок Крилова про війну 1812 року. В основі її, як відомо, лежить конкретний історичний факт, а вся байка передає високе патріотичне почуття, відбиває всенародний патріотичний підйом. Нагадаємо вчителеві, що перед вивченням байки не слід повідомляти про це хлопцям. Інакше при аналізі вони підуть від заданого й будуть бачити у Вовку тільки Наполеона, у Ловчем-Тільки Кутузова, а головне - це перешкодить їм зрозуміти широке значення моралі байки. Тільки після того як школярі освоять сюжетну ситуацію байки, зрозуміють її героїв, суть моралі, потрібно познайомити їх з історичними фактами й розповісти, як послання великого байкаря Крилова було прийнято великим полководцем Кутузовим

Байка прочитана. Хлопці коротко переказують, через що піднявся переполох на псарні

— Якими словами малює автор переполох?-запитуємо в дітей

Задаючи це питання, звертаємо увагу учнів на активні, діючі дієслова, що передають яскраву, мальовничу картину загальної тривоги на псарні. У стислому до межі описі збудженої, схвильованої псарні саме дієслова - самі характерні, самі образні слова

Весь двір піднявся. Як? Пси залилися, рвуться на бійку, псарі кричать, біжать: інший із дрюччями, інший з рушницею. «Вогню! - кричать.- Вогню!»

— Як же поводиться в цій обстановці Вовк? - ставимо нове запитання класу

Щоб хлопці зрозуміли, як злісний, небезпечний і хитрий Вовк (а зовсім не жалюгідний, як іноді їм здається), звертаємо увагу на невідповідність тим часом, що він робить, і його мовленням. От він, пригорнувшись у кут, сидить

— Яким малює його автор у цей момент? - запитує вчитель

— Він зубами клацає, вовна наїжив, очами всіх з'їсти хоче,— відповідають діти

— А мовлення влеслива, запобіглива, лицемірна, -підказує вчитель.- Як пояснює Вовк своя поява на псарні й що про це повідомляє автор?

Діти відповідають: «Крилов пише: «Вовк уночі, думаючи залізти в кошару, потрапив на псарню...».

— А Вовк говорить: «Я, ваш стародавній сват і кум, прийшов миритися до вас зовсім не заради сварки». Деякі зауважують: «Крилов його сам хитруном називає, начебто підказує нам, що Вовк причиняється, вивертається, хитрить, приховує злість, тому він так багато говорить».

Прагнучи закріпити у свідомості учнів ряд важливих для характеристики Вовка якостей, учитель робить невелике узагальнення: «Вовк намагається сховати злість. Його звертання до псарів і Ловчему запобігливе, улесливе. Таке поводження ми називаємо лицемірним».

Потрібно обов'язково спробувати прочитати «мовлення» Вовка, намагаючись передати сховане в ній удавання. Можна розповісти хлопцям, як Крилов сам читав свою байку в особах, представляючи, як Вовк, що зустрів дружну відсіч, наїжився, пригорнувся в кут і лицемірно запропонував світову. «Іван Андрійович зігнувся, зробив зворушливу особу й просительним голосом передав запобігливо-примирливе мовлення Вовка: «Друзі! До чого весь цей шум...».

Школярам зрозуміло, чому Ловчий не дослухав миролюбних мовлень Вовка: він йому не вірить. Але увага дітей треба обов'язково залучити до слів Ловчего: адже саме з них випливає мораль байки. Вовк і Ловчий протипоставлені в байці друг другові

Діти доводять, що Крилов у всім згодний з Ловчим, що він, як автор, сам допомагає читачам скоріше зрозуміти й викрити Вовка. Із цього й байку починає: «Вовк, думаючи залізти в кошару, потрапив на псарню». Усе ясніше проявляється вовча натура: «Очами всіх з'їсти хоче», однак розуміє, «що отут не перед чередою й що приходить нарешті йому расчесться за овець». Автор начебто нагадує читачам старі гріхи Вовка

Майже всі учні самі роблять спробу зв'язати цю байку з попередньою байкою про Вовка. І якщо вже про це зайшла розмова в класі, то доречно запитати: « чиСхожий цей Вовк на нашого старого знайомого? Що нового довідалися ми про вовчу натуру із цієї байки?»

Так, це той же Вовк - злісний, хижий, нещадний. Він звик легко й безкарно розправлятися з тими, хто слабкіше його. Але коли йому загрожує небезпека, коли він зустрічає дружну відсіч, вона вивертається, хитрить, лицемірить. Однак при цьому залишається злісним і небезпечним хижаком. От тому й погоджується з рішенням Ловчего сам Крилов

Запропонуємо хлопцям відповісти на 6-й питання хрестоматії. Потім сам учитель, похваливши дітей за правильні здогади, коротко розповість про історію створення- цієї байки

Коли Наполеон, перебуваючи в палаючій Москві, остаточно зрозумів, що йому загрожує загибель, він став просити миру. 23 вересня посол Наполеона граф Лористон прибув у ставку Кутузова при Тарутиному з реченням мирних переговорів, щоб, як він сказав, «покласти межу незгоди між двома великими народами».

Кутузов навідріз відмовився починати переговори про світ: «Мене прокляне потомство, якщо визнають першим винуватцем якого б те не було примирення. Такий дійсний дух мого парода». Рішучість Кутузова потрясла Крилова. Через трохи- днів, з'явившись у друзів, він прочитав нову байку «Вовк на псарні». Усі довідалися в мудрому., сивому Ловчем Кутузова, а в лицемірному Вовку - Наполеона

Байка була переписана Криловим власноручно й відправлена Кутузову в діючу армію, на знак величезної поваги письменника до мудрого, далекоглядного полководця. Очевидці розповідають, як один раз після бою під Червоним Кутузов, зібравши навколо себе солдатів і командирів, вийняв з кишені листок з байкою Крилова й прочитав її вголос: «При словах «Ти сірий, а я, приятель, сивий», вимовлених з особливою виразністю, він зняв кашкет і вказав на свої сивини. У відповідь пролунали схвальні вигуки й голосне «ура» !.

- Але невже ця мораль застосовна тільки для одного конкретного випадку?:- запитає вчитель. Ні, мораль байки має значення й для нашого часу. Усякий загарбник, що зазіхнув на чужу землю, що ится легкого видобутку, нагадує героя байки Крилова. (Недарма Ловчий говорить не про один Вовка, а про обоє властивостей цих хижаків: «вовчу вашу я давно натуру знаю...», «з вовками... не робити світовою!»).

Разом з Ловчою, мудрою, досвідченою людиною, Крилов затверджує необхідність і справедливість суворої боротьби з будь-яким підступним і хитрим ворогом, у яку би шкіру він не виряджався

Урок закінчується виразним читанням байки й переглядом диакадров, присвячених їй. Як домашнє завдання можна запропонувати хлопцям знайти й виписати крилаті слова, влучні звороти, що перейшли в прислів'я, і подумати над тим, коли вони вживаються.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар