Визначте своєрідність зображення теми кохання в «Книзі пісень» Франческо Петрарки.

«Книга пісень» або «Канцоньєре» Франческо Петрарки – це шедевр ліричної поезії, присвяченої великому коханню поета, коханню до Лаури. В книзі більше як 350 віршів, серед яких 317 сонетів «На життя і смерть Мадонни Лаури».

У своїй любовній ліриці поет милується коханою, її ангельскою зовнішністю, небесною чистотою: «...погляд ніжний, чарівний вид; постать горда...» Лаура для поета – ідеал, вона недоступна та величава. Її душа «мов зоря яскрава, висока й гідна владарського права». Кохання Франческо палке і водночас чисте, сповнене глибокої пошани. Дотепер почуття Франческо Петрарки до Лаури залишаються для людей еталоном шляхетних почуттів.

Реальна Лаура, яку кохав Франческо Петрарка, була заміжньою жінкою, і поет міг лише іноді бачити її в церкви чи на вулиці. Проте поет впевнений, що саме кохання до неї – накраще, найрадісніше, що він переживає в своєму житті. Образ Лаури осяяв для нього небо, дав життю сенс:

Я вами дихаю, для вас палаю,

Я народивсь для вашого єства,

Без вас мені нема й не треба раю...

Лаура померла у розквіті літ. Відтак, у ліриці поета оселився глибокий сум: «Журбою стали довгі дні мої». Проте, неначе наяву, внутрішнім зором поет бачить Лауру, і її краса не блідне з роками: «Ти дивишся на мене з темноти...».Лаура пішла до іншого світу, але кохання поета безсмертне. Кохання Франческо до Лаури перемагає смерть у віках.
Сонет 61 з "Книги пісень" Ф. Петрарки

Благословенні будьте, день і рік,

І мить, і місяць, і місця урочі,

Де спостеріг я ті сяйливі очі,

Що зав'язали світ мені навік!

Благословен вогонь, що серце пік,

Солодкий біль спечаленої ночі

І лук Амура, що в безоболоччі

Пускав у мене стріл ясний потік!

Благословенні будьте, серця рани

І вимовлене пошепки ім'я

Моєї донни — ніжне і кохане,

І ці сторінки, де про неї я

Писав, творивши славу, що не в'яне,—

Й ти, неподільна радосте моя!

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар