Віра в світле майбутнє України (за поезіями «Заповіт», «І виріс я на чужині»)

А я дивлюся... і серцем лину

В темний садочок на Україну.

Т. Шевченко

Під час тяжкої хвороби Т. Г. Шевченко багато думав про майбутнє України, мріяв про визволення свого народу. Тоді він написав своє звернення до українського народу — «Заповіт».

У вірші поет заповідає поховати його на милій серцю Україні «серед степу широкого»,

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий.

Поет, як справжній борець за щастя свого народу, закликає співвітчизників:

Поховайте та вставайте,

Кайдани порвіте

І вражою злою кров'ю

Волю окропіте.

Ідеалом щасливого життя для Тараса Григоровича є життя у великій, вольній, новій сім'ї за законом братерства і любові. Тільки тоді, коли його вітчизна нарешті стане такою сім'єю і скине з себе ярмо і кайдани, душа поета полине

До самого Бога

Молитися... а до того

Я не знаю Бога.

Пройшли роки. Наша держава стала вільною і незалежною. І вдячні нащадки не забувають пом'янути Тараса Григоровича Шевченка «незлим тихим словом».

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар