Війна та насильство у нашому житті

Кожна епоха несе в собі свої закони та протиріччя. Якщо ці протиріччя дуже загострюються, виникають спочатку великі конфлікти, які можуть перерости у великі війни. Та чи потрібно це людству, яке й так вже підірвало свої сили повсякчасними чварами та конфліктами? Я думаю, що зовсім не потрібно, адже це може призвести до знищення людства взагалі, а також до загибелі нашої планети Земля.

З давніх-давен чоловіки воювали: за жінок, за територію, за здобич. Та й тепер нічого не змінилося. Тільки воюють не лише за жінок, а й за владу, за гроші. Стають усе жорстокішими серця, страшнішою зброя. Люди прагнуть бути володарями світу, забуваючи про любов, справедливість, добро. А взагалі чи можливо жити за законами добра, даруючи любов усім людям, а найбільше дітям та убогим, знедоленим?

Зараз, здається, ми повертаємось до тих законів, що їх проголошено у Біблії. Але це роблять не усі люди. Більшість, які раніше, намагається утвердитися за допомогою насильства, бійок, війн. Вони прагнуть стати вищими за усіх, отримувати більше від усіх, бути кращими за усіх. Звідси і йдуть різноманітні війни, які є лише спробами впливових людей поділити світ між собою. Мені здається, колись люди зрозуміють, що ділити його зовсім не потрібно, що кожен народ має жити так, як йому подобається. Щезнуть війни, які майже кожного року виникають під якимись зовсім незрозумілими приводами, зменшиться насильство. Світ стане кращим.

Насильство ж буде існувати, доки на екранах наших телевізорів будуть демонструватися боєвики, де воно зведене до культу поведінки. Дивлячись ці побоїська, хлопці прагнутимуть бути схожими на «крутих» чоловіків, які одним ударом можуть вбити людину. Крім цього, «підігрівають» нестабільні умови нашого життя, коли люди знаходяться у стані постійної кризи, постійного психічного зриву. Ось і ростуть маленькі «круті» хлопці, перетворюючись з часом на великих насильників та злодіїв. Якщо подивитися та прислухатися до розмов маленьких дітлахів, то можна почути, з яким захопленням вони

розповідають один одному про події якогось боєвика або про бої без правил, що вони дивились по телебаченню. Та ще й вдома батьки весь час сваряться від того, що не вистачає грошей на необхідне.

Звідси й починається шлях до озлоблення малих сердець.

Неможливо постійно жити у світі насильства, де кожен намагається піднятися за рахунок інших людей, вдаючись до найрізноманітніших чорних справ. Це губить душі людей, робить їх байдужими один до одного, навіть жорстокими. А чи виправдано це? Адже раніше ми пишалися тим, що ми є людьми, гуманною нацією, яка ніколи не завдасть шкоди слабшому.Виявилося, що то були лише слова, зручні гасла, що прикривали вовчу сутність людства. Невже зараз для нас стало актуальним страшне гасло: «Людина людині вовк»? Тому й б’ються усі за краще місце під сонцем, не озираючись ні на дітей, ні на слабких, ні на що... Усі дуже впевнено підтримують один із законів Чарльза Дарвіна: «Виживає сильніший». Це називається «природний відбір», у якому немає місця людям, в серцях яких залишилися жити добро, любов, взаємоповага, милосердя. Бо вони не втримаються на хвилях безжалісного відбору, не виживуть у вовчому світі. Тому й дивляться з екранів телевізорів на маленьких дітлахів не милий ведмедик Вінні-Пух, а страшний Робокоп чи Термінатор, які ані хвилини не можуть прожити без стрілянини та бійок. Це страшне породження нашої дійсності, від якої ніде неможливо сховатися.

А як хочеться бачити скрізь усміхнені обличчя, радіти сонячному дню, дивитися по телевізору пригоди веселих та кумедних героїв, проглядати старі кінофільми, в яких ніхто і не чув про насильство! Хочеться жити серед добрих душею людей, жити в злагоді та любові. Відчувати себе потрібним, робити важливі справи, від яких стає легко на душі. Мати чисте серце, в якому немає місця заздрощам, любити і бути любимим. Мені здається, що про це мріють усі люди, але чомусь, намагаючись щось наздогнати, якусь примарну Пташку Щастя, забувають про це і живуть за вовчими законами.

Проте, я гадаю, світ з часом перетвориться на кращий, бо люди зрозуміють, що насильство та війни ні до чого доброго не приведуть. Війна та насильство —це зло, що калічить наші душі. Отже, щоб стати кращими ( а до цього прагнуть усі), потрібно змінити навколишній світ, починаючи з себе, зі своїх друзів та знайомих. Якщо кожен з нас зміниться, то, на мою думку, зміниться й наше життя, а значить, щезнуть війни та насильство.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар