Із янголом на плечі Володимир Підпалий

Із янголом на плечі

Старосвітська балада

Краєм світу, уночі,

при Господній при свічі

хтось бреде собі самотньо

із янголом на плечі.

Йде в ніде, в невороття,

йде лелійно, як дитя,

і жене його у спину

сірий маятник життя, —

щоб не вештав уночі, щоб по світі не тинявся

Віє вітер вировий,

виє Ірод моровий,

маятник все дужче бухка,

стогне янгол ледь живий,

а він йде і йде, хоча

вже й не дихає свіча,

лиш вуста дрижать гарячі:

янголе, не впадь з плеча.

За повір'ям, у людини на одному плечі сидить янгол, а на другому — чорт. Кожен із них схиляє людину на свій бік: зла чи добра. Мандрівник з янголом на плечі назавжди зробив свій вибір і дотримується його, хоч від утоми «стогне янгол ледь живий».

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар