Заклик до мирного життя у поезії «Запахло квітнем»

Темі загальносвітового мирного життя сучасні українські письменники та поети часто присвячують свої твори. І це не дивно, адже на їх долю випали тяжкі страждання, спричинені війною. Олександр Миколайович Підсуха на собі відчув тяготи Великої Вітчизняної війни, на власні очі бачив, як гинули його друзі та близькі. Звичайно, що такі спогади залишились у поета на все життя та надзвичайно сильно вплинули на його подальшу долю.
Олександр Підсуха у вірші «Запахло квітнем» замислюється над проблемами мирного життя на всій землі. Автор майстерно протиставляє природу, що весною розквітає з новою могутньою силою, і воєнну дійсність, сповнену болю і печалі. Поет зображує, що весна дає майбутньому надії, світлі й радісні сподівання, а війна нещадно й жорстоко руйнує їх. Та весна перемагає:
Запахло квітнем. Чорногузи
Летять до рідного Дніпра.

Олександр Миколайович звертається до мешканців усього світу із закликом до мирного, а значить, і щасливого життя. Він запрошує до такої мирної спільноти і німців, і французів, і японців, і фінів, і представників інших світових національностей:
Добридень вам, японці, фіни!
Нехай щастить вам у житті.
До всіх вас простягаю руку
Ч'ерез хребти, через ліси...

Поет задає собі риторичне запитання, він не розуміє, чому б народам усієї великої планети Земля не жити мирно, чому б кожному не займатись своєю справою й мирно працювати поряд з іншими державами.
Не бою атомного грім,
А слово радісне: «Добридень!»
У поезії «Запахло квітнем» Олександр Миколайович Підсуха висловив загальносвітовий заклик до мирного життя, до щастя, не затьмареного жахливими й ганебними війнами.

(2)

Олександр Підсуха — видатний український поет. Своє життя він присвятив ідеї добра і справедливості. Жорстокі роки війни застали поета у його творчому розквіті. Але навіть серед кровопролитних боїв він знаходить час для поетичної діяльності, беручи участь у створенні дивізійної газети. Тут він своїм словом закликає бійців до боротьби, до перемоги над загарбни-. ками. Але війна не зломила поета, не вбила в ньому віру у мир і співдружність. Через багато років після закінчення війни він створює прекрасний вірш «Запахло квітнем», у якому закликає до дружби між народами й зичить їм розквіту і щастя.

Весна приносить на землю нове життя, нові сподівання і радощі. Давно вже забуті «прокльони», «розтерзаний боями світ». Поет щиро зичить добра німцям, бо й у їхній історії ця війна пройшла руйнуючим вихором. Далеко від нас живуть американці, японці, фіни. Але всі вони такі ж трударі і звичайні люди, для яких найбільше щастя — мир, міцна родина, улюблена праця. І всім їм дарує «добридень» Олександр Підсуха:
До всіх вас простягаю руку
Через хребти, через ліси,
Як миру й дружби запоруку
На всій землі! На всі часи!

Поет стверджує, що лише у мирі «шлях людства стелиться угору». Люди разом створюють світову культуру. з різних країн сяють славнозвісні імена класиків: Данте, Шекспіра та інших. їхня творчість — це спільне надбання нашого спільного дому — усього світу. Братовбивство, «свинець гарячий», атомний вибух — це вороги чесних людей, мирних трударів. Вони несуть зруйнування і сльози. Краще всім світом побажати один одному доброго дня і щастя тоді, коли запахло квітнем:
Лети ж, лети у Лондон, Відень,
У Вашингтон, Париж і Рим
Не бою атомного грім,
А слово радісне : «Добридень!»

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар