Засудження моральних пороків у народних байках

Серед багатьох жанрів народної творчості значне місце посідає народна байка. Найцікавішим є те, що на перший погляд у цих творах розповідається про тварин, але якщо придивитись... через тварин вимальовуються образи людей. В образах цих тваринних персонажів змальовано не просто людей, а їхню вдачу з усіма притаманними їй вадами.

Наприклад, у байці «Не випусти рака з рота» засуджується любов людини до хвалькуватих речей. Рятуючись від ворони, рак почав її вихваляти, на що та і купилась: «Еге!» — крикнула ворона на весь рот і впустила рака в море». Ось так улесливою мовою рак обдурив ворону.

А в байці «Миш, жаба і каня» розповідається, як каня, скориставшись сваркою миші та жаби, просто з'їла їх. Недарма в народі кажуть:

«Де два сваряться — третій скористається».

Споконвіку серед людей засуджувалось неробство, а тим більше вихваляння чужою працею, як це показано в байці «Хвалькувата муха». Це підтверджує і народне прислів'я: «Хто діло робить, а хто хвалиться».

На прикладі байки «Миш і жаба» народ засуджує людську дурість, яка може призвести до горя. Як це сталося з персонажами цієї байки: «Отже, нехай ніхто не дозволить зав'язувати собі шнурок на шию. Хоч би це хотів зробити навіть найліпший приятель у найкращому намірі!..»

Усі ці байки доводять, що людина має безліч пороків, але якщо вона замислиться над цим, то зможе себе змінити в кращий бік.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар