Згубний вплив грошей за комедією «Сто тисяч»

Відомий український драматург Іван Карпенко-Карий у сатиричній комедії «Сто тисяч» засудив пороки суспільного життя. Нездоланна тяга купувати землю і в селян, і в поміщиків, а потім тішитись думкою, що Калитку «розіпре грошвою», усе це веде до руйнування особистості. А землі потрібні, щоб сказати багатію Пузирю «...голяк масті, чирва світить!», землі і гроші потрібні, щоб переплатити по десять рублів на десятині Жолудю, гроші потрібні, щоб обдурити Гер-пїка. Мрії Герасима Калитки йдуть ще далі: «...всю землю навкруги скуплю! Ідеш день — чия земля? Ка-литчина!.. Ідеш два — чия земля? Калитчина! Ідеш три — чия земля? Калитчина!» Герасим дурить усіх. Єврей, якого він теж дурить, у свою чергу обдурює Герасима, продає йому мішок з папером замість грошей.

І раптом усім цим корисливим планам не судилося здійснитися. Герасим Калитка не в змозі цього пережити: він лізе у зашморг з надією вмерти.
Гроші скалічили душу не лише Герасиму, але і його куму — Савці. Він весь час знаходиться у пошуку грошей. На пропозицію Герасима здійснити шахрайську махінацію, Савка одразу дає згоду. Але після трагічних подій з Герасимом Савка навіки зрікається брудних грошей.
А Невідомий теж хворів грошовою хворобою. Він вигадав новий засіб обдурювання людей і заробляє на цьому непогані гроші.
Копач Бонавентура бере у будинку Калитки їжу, хоч і не працює на хазяїна. А побачивши єврея, він одразу сказав: «...це — пройдисвіт».
Іван Карпенко-Карий у п'єсі «Сто тисяч» показує, що тим, хто потрапив під владу грошей, нелегко повернутися на шлях порядності.

(2)

Грошей, напевне, прагнуть усі люди на землі. Але для когось гроші — це просто засіб існування, своєрідна ланка в ланцюжку «праця — гроші — матеріальні тя духовні блага». А є люди, для яких гроші — сенс життя, його мета. Такі люди живуть заради грошей, заради якось сліпого накопичення. Причому свої гроші вони майже не витрачають. Єдиний достойний вклад грошей, на їхню думку, — це той, що знову таки дасть якийсь прибуток, принесе нові гроші.
Про згубний вплив грошей за всю історію людства сказано і написано дуже багато. І хоча, мабуть, ніщо ніколи не зможе запобігти новим проявам цієї «хвороби», мудрі світу цього невтомно нагадують нам про ту шкоду, що можуть завдати людині гроші. Своєрідним попередженням людям-грошолюбам є п'єса Івана Кар-пенка-Карого «Стотисяч».

У комедії «Сто тисяч» автор на прикладі невеликого періоду життя головного героя п'єси Герасима Калитки показав, наскільки згубним буває вплив грошей на людину, до чого може призвести жага багатства, жадоба др наживи. Герасим Калитка прагне збагачення: він скуповує землі збанкрутілих поміщиків і бідних селян, накручує відсотки на борг своєму кумові, на всьому економить у повсякденному житті. Він заздрить багатієві Пузирю, у якого величезне господарство і повно грошей. Аж ось доля звела його з Невідомим, який запропонував йому купити фальшиві гроші, які аж ніяк не відрізниш від справжніх.
Мабуть, у таких шахраїв, яким був Невідомий, дуже розвинена інтуїція. Вони відчувають людей, які живуть заради накопичення і вже підпали під страшний вплив грошей. Звісно, Герасим з його жадобою до збагачення не міг відмовитися від такої «операції». Він настільки захоплений жадобою до наживи, що не помітив найпростішого обману і став жертвою хитрішого від себе шахрая. Зрозумівши, що його обманули, Калитка не намагається навіть поміркувати над тим, чому так сталося, що до цього призвело, він одразу кинувся вішатися, бо, на його думку, «краще смерть, ніж така потеря».

Отже, Іван Карпенко-Карий в образі Герасима Калитки розкрив проблему згубного впливу грошей на людину, показав, які зміни відбуваються в свідомості й характері людини через надмірну пристрасть до грошей. Його п'єса — це своєрідне попередження іншим калиткам про можливі наслідки непомірної жадності.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар