Значення мови в житті суспільства за поезією «Мова»

Поезія «Мова» була написана у 1956 році, вона належить до нового етапу творчості Максима Рильського, що розпочався у другій половині 50-х років. Хочеться зазначити, що ці роки були надзвичайно плідними в житті письменника. Показовою в цьому відношенні є поезія «Мова», уякійМ. Рильський висловлює своїдум-ки щодо значення мови в житті будь-якого суспільства.
Епіграфом до вірша поет бере слова Вольтера: «Треба доглядати наш сад», бажаючи таким чином донести до читача думку про те, що мова, як і сад, потребує догляду. Вже у перших рядках поезії звучить переконання письменника, що мова повинна бути чистою, довершеною, тобто літературною. І кожна людина мусить дбати про свій лексикон, вдосконалювати його, тоді й суспільство загалом говоритиме чистою мовою:

Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур'ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.

Проте, на думку автора, і про народну мову не треба забувати. Адже народні вислови, приказки, прислів'я надзвичайно влучно й глибоко передають вікову мудрість і світогляд народу . Народна мова завжди є окрасою будь-якої мови світу:
Прислухайтесь, як океан співає —
Народ говорить. І любов, і гнів
У тому гомоні морськім. Немає
Мудріших, ніж народ, учителів;
У нього кожне слово — це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина.

Тому кожна людина, як вважає М. Рильський, повинна зробити свій внесок у розвиток мови, постійно збагачувати свій лексикон:
Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка йДаЛя,
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад.

(2)

Максим Рильський — відомий український поет, викладач, публіцист, громадський діяч. Усе своє життя він займав активну позицію, борово« за правду і дарував суспільству своє щире і вогняне поетичне слово. Поет гостро відчував ритм життя і завжди йшов з ним у ногу. Його слухали і наслідували, поважали і дякували за невтомну працю. Поезії М. Рильського гостро перегукуються з проблемами суспільства. Одне з наболілих питань порушує автор у поезії «Мова», у якій він наголошує на провідному місці рідної мови в житті людини.
У цьому вірші Рильський порівнює мову з чудовим садом. Цей прекрасний образ він перейняв у Вольтера, який закликає плекати свою мову. Цю думку і підтримує поет. Адже чим чистіша мова народу, тим вищий його духовний рівень, його культурне життя:

Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур'ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде...
Але справжня колиска мови — це народ. Народне слово сповнене натхнення, чистоти і поетичності. Автор стверджує, що коли хочеш зрозуміти певну націю, треба вивчити її мову. І не лише вивчити, а навчитися її чути і відчувати:

... Немає
Мудріших, ніж народ учителів;
У нього кожне слово — це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина.
Та кожна людина відповідає за свій власний сад мови. Поет стверджує, що мова — це дзеркало душі людини. Від того, як вона спілкується, які вживає слова, залежить ставлення до неї оточуючих. Тому треба прислухатися до поради автора не боятися і не лінуватися заглядати у словники Грінченка й Даля. Адже там зростають справжні плоди мудрості й краси:
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад.

(3)

Майже всі українські письменники та поети замислювались над проблемою унормованості мови. І це не дивно, адже цей процес є безперервним і постійним. Кожне нове покоління привносить у мову щось нове, до того часу незнане. Максим Рильський також замислюється над проблемами мовлення. Він вважає, що ' рідну мову треба виховувати, знищуючи на цьому шляху весь словесний «бур'ян»:

Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур'ян.
Поет переконаний, що значення мови для суспільства величезне. Його неможливо охопити якимись рамками. Мовлення покликане вірно служити людям, але, незалежно від цього, воно живе своїм власним життям, адже слово народжується, формується, розповсюджується, а через деякий час відходить.
Рильський наголошує на необхідності постійного саморозвитку людини, оскільки кожен повинен сам розвивати свою мову, а для цього треба заглядати у підручник чи словник:

Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля...
У цьому вірші Максим Рильський називає імена Грінченка й Даля — укладачів українського і російського словників, саме до них рекомендує звернутись поет.
Рильський зображує нашу мову як «сад», за яким треба пильно стежити, доглядати, аби він розквітав та ставав ще кращим:
Не майте гніву д моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад.
У поезії « Мова» Максим Рильський приводить низку цікавих порад для покращання й розвитку мовлення.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар